Умовами успішності інтеграції економіки України у світове господарство є підписання Угоди про асоціацію з ЄС та відкриття європейського ринку. Особливо важливо забезпечити включення окремих видів діяльності у технологічні ланцюги промислового виробництва європейських країн.

Підґрунтям входження машинобудування України в високотехнологічні ланцюги є його значний потенціал, який зосереджений на 5,1 тис. промислових підприємств із загальною чисельністю 488,8 тис. робітників.

Сьогодні для вітчизняного машинобудування визначальним є використання можливостей для підвищення конкурентоспроможності продукції та зростання експорту в умовах диверсифікації ринків. Воно займає суттєве місце в товарній структурі зовнішньої торгівлі України, зокрема на його частку у 2014 р. припадало 18,3% експорту і 23,8% товарного імпорту, а за 7 м. 2015 р. відповідно 11,7% та 20,8%. В 2015р. триває тенденція зменшення товарообороту галузі (рис. 1).




У зв’язку з негативними політико-економічними подіями за 2014 р. експорт продукції машинобудування скоротився з 10,6 до 7,4 млрд дол. США (на 30,2%), відповідно за 7 м. 2015 р. - до 2,5 млрд дол. США. Водночас обсяги імпорту продукції машинобудування за 2014 р. зменшилися на 36% і за 7 м. 2015 р. знизився з 12042 млн дол. США до 4207 млн дол. США (рис. 1).

Втрата російського ринку, який раніше споживав 60% вітчизняного експорту продукції машинобудування, змусила українських виробників переорієнтовуватися на ринки країн ЄС та інших країн. Після підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, введення в дію зі сторони ЄС автономних торгівельних преференцій, у загальній структурі експорту частка продукції машинобудування до країн ЄС мала тенденцію до зростання, а імпорт залишився без змін. Так, у загальній структурі експорту продукції машинобудування частка до ЄС зросла з 30,4% (2014 р.) до 43,4 (7 м. 2015 р.) (рис. 2).




Найбільш ємними позиціями у зовнішній торгівлі продукцією машинобудування з країнами ЄС є товарні групи за кодом 84 – реактори ядерні, котли, машини та 85 – електричні машини. Їх частка в структурі експорту машинобудівної продукції до країн ЄС складає відповідно 7,8% і 32,2% (разом 40%). Серед основних покупців української продукції машинобудування з країн ЄС слід виділити: Угорщину, Німеччину, Польщу, Чехію (рис. 3).




Обсяги імпорту з країн ЄС майже не зростають, але за 7 м. 2015 р. в структурі загального імпорту продукції машинобудування займають 44,5%. Це переважно сучасне високотехнологічне обладнання, машини та комплектуючі вироби. Найбільші імпортні поставки з країн ЄС в Україну здійснювались за такими підгрупами: (84) реактори ядерні, котли, машини (17,6%); (85) електричні машини (14,4%); (87) засоби наземного транспорту крім залізничного (9,6%). Відповідно зростає імпортозалежність внутрішнього ринку, зокрема за товарними позиціями: легкові автомобілі, трактори, зернозбиральні комбайни та побутова техніка. Найбільші обсяги продукції машинобудування Україна імпортує з: Німеччини, Польщі, Італії, Чехії, Франції та ін. (рис. 4).




Отже, промислова політика України повинна орієнтуватись на локалізацію іноземних підприємств високотехнологічного машинобудування, що забезпечить зниження частки імпортних машин і обладнання, стимулюватиме виробництво високотехнологічної продукції та збільшення її експорту, сприятиме диверсифікації ринків збуту.

Машинобудівна галузь винятково важлива для національного господарства, тому існує необхідність посилити свої переваги та мінімізувати негативні прояви для виробників продукції машинобудування, основні з яких зазначені в таблиці.

Врахування попереджень щодо існуючих та імовірних негативних наслідків для машинобудування дозволить знизити інтенсивність дії ризиків, пов’язаних з імплементацією Угоди. Від реалізації переваг з'явиться можливість для прискорення модернізації вітчизняного машинобудування завдяки використанню науково-технічних досягнень європейських країн та розширення кооперацій з виробництва високотехнологічної продукції машинобудування в Україні.

Для мінімізації ризиків, які можуть виникнути, потрібно активізувати створення сприятливих умов для ведення бізнесу, захистити приватні інвестиції, уніфікувати та інтегрувати відповідні нормативно-правові бази та регуляторні практики із відповідними регулюваннями і практиками в ЄС. В межах напрямків мінімізації наслідків підписання Угоди про Асоціацію з ЄС та утворення Зони вільної торгівлі доцільно здійснити:

- забезпечення дієвого захисту внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції; спрощення та автоматизацію митних процедур; дотримання визначення митної вартості у відповідності до стандартів СОТ та Митного кодексу.

- визнання (ратифікацію) Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of industrial products - АСАА);

- створення Національної експортної стратегії України на період до 2020 року та Плану її реалізації;

- активізацію регуляторної політики через впровадження європейської практики з підприємницької діяльності МСБ на основі принципу «спочатку подумай про малий бізнес»;

- реалізацію потенціалу імпортозаміщення та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції завдяки адаптації вітчизняного виробництва до технологічних та екологічних стандартів європейських країн.

Отже, можна зробити висновок, що реалізація заходів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції на світових ринках, залученню іноземних інвестицій, забезпеченню захисту українських експортерів, виходу виробників продукції машинобудування на нові зовнішні ринки, створення нових робочих місць і, як наслідок, підвищення рівня життя населення.

Наталія Гахович,
кандидат економічних наук
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Марія Завгородня,
кандидат економічних наук
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»