Сьогодні постіндустріальне суспільство зустрілось із глобальною проблемою, що пов’язана із зростанням парникового ефекту. Мільярди тонн шкідливих хімічних сполук, які щодня поглинає атмосфера, нищівним чином впливають на засади сталого розвитку суспільства. Кліматичні зміни мають негативний екологічний, соціальний, а в підсумку й економічний прояв.

В звіті Британського уряду було оприлюднено, що в результаті глобальних кліматичних змін світова спільнота щорічно втрачає 5% від ВВП. Для України, яка перебуває в стадії економічної рецесії, що супроводжується падінням ВВП, наслідки кліматичних аномалій слугують лише каталізатором подальшого економічного занепаду.

Основна причина зміни клімату – збільшення концентрації діоксиду вуглецю в повітрі. Створення парникового ефекту через збільшення обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу посприяло тому, що середньозимова температура у світі зросла майже на 2 ⁰С. Процес глобального потепління є незворотним, однак людство може зменшити його швидкість.

Ще в 80-90-их роках минулого століття зима в Україні була справжньою, і з грудня по лютий температура не піднімалася вище 0 ⁰С. Сьогодні кліматичні аномалії змістили зиму як пору року, а «мінусова» температура повітря і опади у вигляді снігу спостерігаються, переважно, в лютому та на початку березня. Всі пам’ятають «зиму» 2013 року, коли в березні за кілька днів випала річна норма снігу, яка призвела до масових паводків, зміни ландшафту та негативно відобразилася на весняних аграрних роботах.

Україна входить в рейтинг країн-лідерів за обсягом забруднення атмосферного повітря парниковими газами. Найбільшими забруднювачами довкілля є промислові підприємства, автомобільний транспорт, приватні опалювальні системи тощо. Навіть викинута не в смітник пластикова пляшка зробить свій внесок у прискорення парникового ефекту. Сміття потребує правильної утилізації та переробки, але, на жаль, в нашій країні це лише поодинокі випадки. Сміттєзвалища в Україні, як правило, роками знаходяться на відкритому повітрі та випаровують мільярди тонн шкідливих речовин в атмосферу.

Подальші кліматичні зміни будуть сприяти загостренню економічної, соціальної та екологічної ситуації в Україні. Можуть виникнути наступні проблеми:

- через збільшення кількості атмосферних опадів на 20% - збільшиться чисельність та масштабність повеней, зсувів ґрунту, затоплення прибережних частин водойм;
- через надмірну вологість повітря зросте кількість гострих респіраторних та інфекційних захворювань, що раніше були не притаманні нашому регіону;
- зросте кількість захворювань пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря та продуктів харчування;
- в людей з слабким серцем та судинами буде спостерігатися погіршення стану через різкі перепади температурного режиму та атмосферного тиску;
- через кліматичні аномалії (посухи, повені, заморозки) знизиться продуктивність агропромислового комплексу, що призведе до зростання продовольчих цін;
- лісове господарство зазнає втрат (у тому числі, через пожежі), а як наслідок, і всі суміжні галузі, що пов’язані з деревообробкою та лісозаготівлею;
- постраждає туристичний бізнес, зокрема гірськолижні курорти Карпат в «безсніжні» зими та бази відпочинку поблизу водойм в «холодні» літні місяці;
- постраждає будівельний та транспортний бізнес, якщо не пристосується до змінних умов;
- страховий бізнес зменшить обсяги прибутків через непередбачені страхові випадки.

Українська економіка вимагає прийняття загальнодержавних програм для попередження кліматичних змін у сільському господарстві, туристичному бізнесі та промисловості. Такі програми мають бути націлені на: створення ринку енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії; стимулювання промисловості до зменшення обсягів шкідливих викидів та використання очисних споруд; переформатування структури сільського господарства та його технічної адаптації до змінного середовища; розширення маршрутів та сфер вітчизняного туристичного бізнесу; прийняття нових екологічних стандартів, а також норм відтворення й використання природних ресурсів; розроблення стратегій запобігання кліматичним лихам та впровадження системи навчання населення на випадок природних аномалій. Україна має шанси забезпечити власне економічне процвітання, однак варто починати з найменшого – із створення умов для покращення екологічної та кліматичної ситуації.

В рамках глобальної взаємодії всі країни повинні активно вплинути на зниження викидів діоксиду вуглецю в атмосферне повітря. Це можна зробити шляхом зниження хімізації промислового виробництва і переходу на альтернативні та нетрадиційні джерела енергії (енергія сонця, води, вітру, біомаси, а також геотермальна енергія). Альтернативні джерела енергії є відновлювальними, на відміну від інших.

Майбутнє в наших руках. Якщо ми хочемо жити в здоровому екологічному, соціальному та економічному просторі, ми повинні усвідомлювати власну відповідальність за кожне викинуте неналежним чином сміття, за кожну дію, яка сприятиме забрудненню довкілля, за кожну гривню несплаченого екологічного податку… Ми повинні діяти злагоджено, щоб забезпечити наступним поколінням щасливе майбутнє.