На відомій конференції ООН «Ріо+20» акцентувалась необхідність розроблення та імплементації більш ємних підходів до вимірювання економічного прогресу, які враховуватимуть вплив економіки на довкілля і забезпечуватимуть прийняття більш обґрунтованих рішень у процесі формування державної політики. Це є досяжним завдяки розвитку нових видів інструментів екологічного регулювання, які дають можливість брати до уваги специфіку еколого-економічних взаємозв’язків функціонування національного господарства та збалансовувати його розвиток.

Саме таким новітнім інформаційно-статистичним інструментом екологічної політики, який уможливлює інтеграцію показників використання природного капіталу в національний облік та подальші процеси прийняття управлінських рішень, виявляється система еколого-економічних (або «зелених») рахунків. Застосування еколого-економічних рахунків в національному рахівництві забезпечує детальний і всебічний моніторинг стану та динаміки природних ресурсів, фіксацію їх рольової значимості в певній економічній системі, відстежуючи характер її впливу на довкілля.

Важливим кроком на шляху становлення системи еколого-економічного рахівництва стала резолюція Європейського парламенту від 8 червня 2011 року P7_TA(2011)0264 «GDP and beyond –Measuring progress in a changing world», прийнята для запровадження загальних підходів до збору, структурування, уніфікованої оцінки європейських «зелених» рахунків шляхом розроблення відповідних методологій, спільних стандартів, визначень, класифікацій та правил. Варто наголосити, що резолюція рекомендує активне використання «зелених» рахунків як ключового інструменту при розробленні регуляторних актів і політичних заходів у всіх країнах-членах ЄС.

Рекомендації Європейського парламенту були енергійно втілені в практичну площину, чому сприяло затвердження в 2012 році основної частини системи еколого-економічних рахунків в якості міжнародного статистичного стандарту. Нині країни ЄС запровадили систему еколого-економічного рахівництва, затято використовуючи цей інструмент обліку стану природного капіталу та руху його елементів в економічній діяльності.

Оскільки «зелене» рахівництво, визначаючи вплив економічної діяльності на навколишнє середовище, сприяє розбудові ефективної довгострокової екологічної та економічної політики держави, то наявність достовірної та точної системи обліку споживання природного капіталу надто актуальна для України, особливо в контексті євроінтеграційних прагнень.

Безумовно корисним інформативним інструментом для вимірювання реального економічного поступу країни з урахуванням втрати природного капіталу є група екологічно скоригованих макроекономічних показників – екологічно скоригований чистий валовий продукт і так званий зелений ВВП. Слід зазначити, що в 2013 році д.е.н., професором О.О.Веклич і к.е.н. М.Ю.Шлапаком було завершено дослідження основних теоретико-методологічних і методичних підходів за напрямами розрахунку динаміки екологічно скоригованого ВВП України упродовж 2001–2011 рр., результати якого схвально оцінювались не лише науковою спільнотою, а й органами виконавчої та законодавчої влади.

Нагальність і важливість науково-практичної імплементації показників природного капіталу в системи національного рахівництва в країнах світу зумовили наприкінці 2015 року публікацію доповіді «Global Green Accounting 2015: The first annual annotated bibliography of green national accounting efforts around the world», якою Інститут перспективних досліджень розвитку (INESAD, Болівія) під патронатом Міжнародного дослідницького центру розвитку Канади (через Think Tank Initiative) започаткував щорічну анотовану бібліографію поточних результатів опрацювання та застосування «зеленого» національного рахівництва на глобальному рівні та конкретизовано по державах. Ця доповідь містить огляд здійснених зусиль у сфері екологічного обліку, а також порівняння та відмінності національних стратегій щодо запровадження «зеленого» рахівництва з коротким викладом змісту відповідних статей і звітів по регіонах/країнах світу.

Розробники доповіді сповістили д.е.н., професора О.О.Веклич, що результати проведеного в співавторстві з к.е.н. М.Ю.Шлапаком дослідження в формі розгорнутих анотацій їх двох наукових праць з екологічного обліку та вітчизняного «зеленого» ВВП увійшли в доповідь «Global Green Accounting 2015», завдяки чому в доповіді була репрезентована і Україна. Розробники доповіді з Інституту перспективних досліджень розвитку (INESAD) висловили сподівання, що вона буде «корисною для тих, хто зацікавлений в «зеленому» обліку та сприятиме подальшому включенню екологічних міркувань у національну та міжнародну політики».

Доповідь «Global Green Accounting 2015: The first annual annotated bibliography of green national accounting efforts around the world» можебутизавантаженаза посиланням.