Характерною рисою стану урбанізованих територій є виникнення значної кількості стихійних звалищ відходів. В даному випадку мова йде про відходи, які утворюються в результаті господарської діяльності домогосподарств. Більше того, не впорядкованою є система поводження з твердими промисловими відходами, які утворюються в різних галузях добувної та переробної промисловості. Одним з ефективних шляхів усунення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище є їх утилізація (перероблення відходів з метою раціонального використання).

Сьогодні вагомого значення набула проблема залучення інвестицій у сферу поводження з відходами. На жаль держава за тривалий період так і не спромоглася сформувати сприятливе підґрунтя для того, щоб зацікавити приватний бізнес та фінансово-кредитні установи фінансувати проекту будівництва полігонів організованого складування та індустрії їх утилізації та видалення. Особливо ускладненою є ситуація з фінансуванням проектів формування матеріально-технічної бази утилізації відходів, оскільки утилізація дасть можливість використати частину вторинної сировини у відтворювальному процесі і забезпечити економію матеріальних ресурсів.

Видатки Зведеного бюджету України на утилізацію відходів протягом 2007-2015 років характеризувалися різноманітною динамікою. Зокрема у 2008 і 2012 роках, коли збільшувалися темпи виробництва в національній економіці відповідно і збільшувався даний показник видатків, а у 2015 році збільшення пов’язане з необхідністю апроксимації вітчизняної системи поводження з відходами до європейської (рис. 1). Видатки Зведеного бюджету України на утилізацію відходів у порівняних цінах 2006 року протягом аналізованого періоду відображали в загальному низхідний тренд зі зростанням у 2012 і 2015 роках. Зокрема у 2015 році даний показник зріс паралельно з видатками Зведеного бюджету України на утилізацію відходів. Тенденція зниження тут також тісно переплітається з інфляційними скачками порівняно з 2006 роком.

У 2007 році видатки Зведеного бюджету України на утилізацію відходів у фактичних цінах і порівняних цінах 2006 року становили відповідно 435,3 млн. грн. і 353,1 млн. грн., у 2008 – 515,1 млн. грн. і 339,7 млн. грн., у 2010 – 266,4 млн. грн. і 129,5 млн. грн., у 2012 – 738,9 млн. грн. і 313,5 млн. грн., у 2014 – 376,1 млн. грн. і 119,1 млн. грн., а у 2015 – 565,2 млн. грн. і 142,5 млн. грн. У 2015 році порівняно з 2007 роком видатки Зведеного бюджету України на утилізацію відходів у фактичних цінах зросли на 129,2 млн. грн., а видатки Зведеного бюджету України на утилізацію відходів у порівняних цінах 2006 року знизилися на 210,6 млн. грн. або у 2,4 рази.

Це свідчить про відсутність виваженої політики держави щодо створення необхідних інституціональних передумов та індустрії утилізації відходів. Причинами цього є як тотальний бюджетний дефіцит, так і пасивність органів влади різних рівнів щодо виявлення резервів нарощення обсягів фінансування проектів розбудови інфраструктури поводження з відходами.



Видатки місцевих бюджетів на утилізацію відходів у поточних цінах і цінах 2006 року, а також питома вага видатків місцевих бюджетів у загальних видатках Зведеного бюджету на утилізацію відходів протягом аналізованого періоду відображають схожі тенденції зростання і спадання (рис. 2). Зокрема до 2012 року дані показники відзначалися висхідним трендом, що пов’язано з активізацією промислового виробництва і збільшенням кількості відходів, які підлягають утилізації. У наступні періоди тренд набуває низхідного спрямування у зв’язку зі скороченням обсягів виробництва у більшості сегментів матеріального виробництва.

У 2007 році видатки місцевих бюджетів на утилізацію відходів у фактичних та порівняних цінах 2006 року, а також питома вага видатків місцевих бюджетів у загальних видатках Зведеного бюджету на утилізацію відходів становили відповідно 50,5 млн. грн., 40,9 млн. грн. і 11,59 %, у 2008 – 89,5 млн. грн., 59 млн. грн. і 17,37 %, у 2010 – 66,3 млн. грн., 32,2 млн. грн. і 24,9 %, у 2012 – 262,1 млн. грн., 111,2 млн. грн. і 35,48 %, у 2014 – 57,3 млн. грн., 18,2 млн. грн. і 15,25 %, а у 2015 – 97,3 млн. грн.,24,5 млн. грн. і 17,21 %.



У 2015 році порівняно з 2007 роком видатки місцевих бюджетів на утилізацію відходів у фактичних цінах зросли майже у 2 рази, а порівняно з 2012 роком зменшилися у 2,5 рази. Видатки місцевих бюджетів на утилізацію відходів у 2015 році порівняно з 2007 роком у порівняних цінах 2006 року зменшилися майже у 2 рази, а порівняно з 2012 роком зменшилися у 4,5 рази. Питома вага видатків місцевих бюджетів у загальних видатках Зведеного бюджету на утилізацію відходів була найвищою у 2012 році у зв’язку із частковою макроекономічною стабілізацією, яка відобразилась на збільшенні можливостей органів місцевого самоврядування фінансувати проекти по утилізації відходів.

Нарощення фінансових можливостей територіальних громад щодо реалізації проектів утилізації відходів в теперішніх умовах економічної рецесії є надто проблематичним при збереженні існуючого інституціонального середовища функціонування місцевого самоврядування. Потрібна трансформація системи відносин територіальних громад із суб’єктами підприємницької діяльності, зокрема й в частині утилізації відходів.

Суттєвих зрушень щодо збільшення обсягів інвестування проектів утилізації відходів можна досягти за умов розширення спектра форм державно-приватного партнерства, які можуть створюватися у сфері поводження з відходами. Мова йде як про передачу прав тимчасового користування звалищами відходів для їх утилізації, так і про входження територіальних громад у нестатутні об’єднання з підприємницькими структурами, які здійснюють діяльність щодо утилізації промислових та побутових відходів.


Василь Голян,
директор громадської організації
«Європейський аналітичний центр»