Борис Пасхавер народився 11 лютого 1938 р. у м. Києві. Борис Йосипович ПАСХАВЕР після закінчення Київського інституту народного господарства розпочинав свою трудову діяльність у 1959 році економістом Статистичного управління Київської області. З 1965 після аспірантури Московського економіко-статистичного інституту працював в Інституті економіки АН України, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. З 2009 – головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

У 1965 році Б.Й.Пасхавер захистив у МЕСІ кандидатську дисертацію на тему «Статистико-економічний аналіз інтенсифікації сільського господарства», а в 1983 в Інституті економіки АН України – докторську дисертацію на тему «Проблеми регулювання рентних відносин у сільському господарстві». Йому присвоєно вчене звання професора (2005 рік), він нагороджений орденом «Знак Пошани» (1987), лауреат Премії НАН України ім.Туган-Барановського (1997). Обраний членом-кореспондентом НААН України (1995), дійсним членом НААН України (2007). Борис Йосипович автор 150 наукових праць, з них дві індивідуальні та 15 колективних монографій. Під його науковим керівництвом підготовлено 3 доктори і 5 кандидатів наук.

Вчений відомий в Україні та за її межами вагомим внеском у розвиток актуальних напрямів агроекономічної науки. У роботах з аграрної статистики він запропонував нові методичні підходи до обчислення показників інтенсифікації аграрного виробництва, а також його спеціалізації та концентрації, вимірювання статистичних залежностей між ресурсними (факторними) й результативними характеристиками сільськогосподарської діяльності.

У роботах з питань земельного кадастру та економічної оцінки земель містилися рекомендації інноваційного характеру стосовно бальної та грошової оцінки земель різної родючості. Важливе місце у доробку вченого займають дослідження рентних проблем аграрної сфери, на базі яких здійснювався аналіз диференціації агротоваровиробників за економічними результатами та пропонувалися методи вирівнювання економічних умов господарювання із залученням рентних важелів.

Зберігають і до цього часу свою актуальність його дослідження щодо аграрного ресурсного потенціалу. Запропоновані методи зіставної оцінки окремих видів виробничих ресурсів та обчислення інтегрального показника ресурсних можливостей сільського господарства. Використання цього показника дозволило визначити динаміку ресурсовіддачі, довести факт зростання ефективності сільськогосподарського виробництва.

У працях з питань аграрного ціноутворення досліджується стан цінової системи аграрного сектора в умовах інтенсивної інфляції, наслідки нерівномірного зростання цін виробників у різних галузях національної економіки. Рекомендуються методи оцінки та узгодження цінової еквівалентності на продовольчому ринку з урахуванням інтересів виробників і споживачів продовольства.

Новітнім роботам дослідника притаманні системний аналіз сучасних проблем розвитку аграрного сектора вітчизняної економіки. Зокрема, постійна увага приділяється дослідженню складного комплексу проблем продовольчої безпеки, їх аналізу присвячено низку публікацій. Серед них: Біном Мальтуса («Економіка України», 2010 рік, №6), Збитки годувальника («Економіка України», 2011, №3), Сценарії розвитку агросфери («Економіка України», 2011, №11), Продовольчий баланс у глобальному і національному вимірах (розділ у колективній монографії «Інноваційні трансформації аграрного сектора економіки», Київ, 2012), Сучасний стан цінового паритету в АПК («Економіка АПК», 2012, №1), Основні проблеми розвитку сільськогосподарського виробництва («Економіка АПК», 2012, №9) та інші.

Борис Йосипович користується заслуженим авторитетом серед наукової громадськості, бере активну участь у наукових форумах різних рівнів, своєчасно та з глибокою науковою аргументацією відгукується на виклики сучасного аграрного виробництва та запити керівних органів держави.

Друзі, учні та колеги щиро вітають Бориса Йосиповича з ювілейною датою, бажають йому міцного здоров’я, благополуччя, творчої наснаги у вирішенні складних проблем розвитку вітчизняного агропродовольчого комплексу.