Занурення України в економічну кризу в черговий раз ставить питання про перезавантаження економічної політики. Висловлюються думки про доцільність використання перевірених світовою практикою кейнсіанських інструментів. Інша частина експертного середовища провали економічної політики пов'язує з надмірним дрейфом вправо і зловживанням неокласичними регуляторами.

На думку старшого управляючого директора International Investment Partners LLC Сергія Носенка, останні 25 років Україна поступово політично переміщалася з крайнього лівого сектора ближче до центру, але завмерла десь на півдорозі разом з монополіями, дотаціями і контрольованими тарифами, державним регулюванням і величезним масивом корупціогенної держвласності, бюрократією і кураторами – в загальному, з набором проблем соціал-демократичних держав.

Україна продовжує рух вправо – але дуже повільно. Головною причиною таких низьких темпів є мислення ключових людей в цій країні. Опір умовних соціал-демократів всередині України ще досить сильний. Вони в уряді на високих посадах видають ліцензії і узгодження, вони під час передвиборних кампаній на мажоритарних округах роздають гречку і обіцяють «справедливі тарифи».

З тверджень експерта слідує, що левова частка бід України пов'язана з соціал-демократичним ухилом керманичів країни. При цьому переважна більшість урядів використовувала найбільш радикальні інструменти економічної політики, які притаманні правобуржуазним ідеологіям. Інша справа, що в Україні не викристалізувався лівоцентриський сегмент політикуму, тому й відсутня альтернатива політиці, спрямованій на підтримку монополістичного капіталу, а не суб’єктів малого та середнього підприємництва.

Український журнал «Економіст»