Роль столиці в суспільному житті будь-якої країни є вагомою. Тому модель управління столицею має важливе значення для її ролі в державотворчих процесах. В багатьох країнах саме мери столиць ставали гдавами держав. Найбільш показовим в цьому плані є приклад мера Парижа Жака Ширака. На жаль українська столиця та її градоначальник не можуть похвалитися позитивним досвідом, який можна було б поширити на інші адміністративно-територіальні одиниці країни.

Своє бачення щодо ефективності управління столицею України висловив відомий ураїнський політик та громадський діяч, колишній член Кабінету Міністрів України Юлії Тимошенко в 2007-2010 роках Олексій Кучеренко. На своїй сторінці у Facebook він зазначив, що «чим більше я вникаю в проблеми «управління» Містом-героєм Києвом, тим більший жах мене охоплює.

Задумайтесь. Київська Міська Рада. 120 депутатів «суспільників», які, нібито, на громадських засадах керують від нашого імені Мегаполісом. Частина з них прекрасно «вписалася» і відмінно займається малим та середнім бізнесом. Частина займається бізнесом серйозним. У кожного є свій округ, який підгодовується від виборів до виборів дрібними подарунками. До речі, за наш же з вами рахунок – з бюджету.

І «на чолі» цієї піраміди – Мер, Міський голова. Він же Глава державної адміністрації. КМДА – Виконавчий орган Київради. Але Голова призначається Президентом. Він же Глава політичної сили. Повна централізація. Рулон руберойду не купите без Хрещатик, 36.

А там, вище, на Печерську, на пагорбах, в тихих кабінетах «ляльководи» з «мотузочками». І ніхто ні за що не відповідає. Ні за тарифи, ні через будівництво, ні за дороги, ні за що! Ідилія, просто. Я не проти депутатів – такі, які є. Я поважаю рядових комунальників і шляховиків, транспортників і лікарів, вчителів та будівельників. Я вірю, навіть, що значна частина апарату щиро хоче працювати на благо киян. Я просто точно знаю – це тупикова «модель».

Нагадаємо, що Олексій Кучеренко є одним з найбільш послідовних критиків політики діючого Уряду в частині регулювання тарифної політики природних монополій. Виступає проти необгрунтованого підвищення комунальних тарифів, акцентуючи увагу на непрофесійності керівників відповідних підпрозділів виконавчої влади.

Український журнал «Економіст»