Однією з основних проблем соціально-економічного розвитку в останні періоди є встановлення необгрунтовано високих тарифів за послуги природних монополій, які вони надають населенню та підприємствам. Мова йде про системи водо-, електро-, тепло- та газопостачання. Більше того, ці природні монополії вже тривалий період знаходяться у приватних руках.

Необхідною умовою їх приватизації було проведення модернізації мереж, а кошти для цього мали накопичуватися через включення інвестиційної складової в тариф за надання послуг. Тобто модернізація мала проводитися за рахунок пересічного споживача, а не фінансово-промислових груп-новоспечених власників природних монополій. Час пройшов, а масової модернізації ми так і не спостерігаємо.

Як зазначає на своїй сторінці у Facebook відомий український політик Олексій Кучеренко, без публічного аудиту всіх енергокомпаній на предмет виконання інвестзобов'язань в рамках приватизації та інвестпрограм в наступні періоди всі розмови про «ринкові тарифи», RAB-методики та іншу квазінаукову маячню будуть звичайною демагогією.

Компанії приватизувалися тобто купувалися у держави під конкретні зобов'язання щодо інвестування. Всі ці роки затверджувався тариф, що включає інвестиційні програми. Споживач вже заплатив за модернізацію. І ті, хто розікрав ці кошти, повинні їх компенсувати зі «своїх» із штрафними санкціями, а не закладати їх повторно в тариф.

Це в кращому випадку. А в гіршому – кримінальна відповідальність. Всі «договорняки» з нелегітимним НКРЕКП, очолюваної ексменеджером «Рошен», не мають ніякої юридичної сили. Мені здається, це гідна вимога населення до майбутнього Лідера?! Йдеться про обленерго, облгази і генеруючі компанії.

Зростання тарифів за послуги природних монополій надзвичайно негативно відобразилося на благополуччі пересічних громадян, оскільки значно звузило їх можливості щодо придбання товарів першої необхідності, вже не кажучи про товари інвестиційного призначення. Держава так і не спитала у новоспечених власників природних монополій про обіцяну модернізацію та реконструкцію мереж.

Український журнал «Економіст»