Днями у Львові відбувся дискусійний клуб «Енергоефективність: сучасний тренд чи необхідність?», ініційований та організований Представництвом Європейського Союзу в Україні. Чи є енергозбереження в Україні стратегічним напрямком, чи це переважно ініціативи окремих ентузіастів та спільнот? Чи справді в Україні Львівщина лідирує у впровадженні програм енергоефективності та енергозбереження? Ці та інші питання обговорили спікери та гості дискусійного клубу.

Андрій Кирчів, виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”, експерт Угоди мерів щодо Клімату і Енергії, розповів, що згадана асоціація зі штаб-квартирою у Львові діє вже 10 років та об’єднує близько 70 українських міст, як великих, так і середніх та малих, з усіх регіонів України. Натомість Iванна Гаврилко, спеціалістка з управління енергозбереження Львівської облдержадмістрації, зазначила, що першим кроком до енергоефективності в будь-якому регіоні та територіальній громаді має стати поінформованість населення про тарифи та їх утворення, а наступним – особиста сплата рахунків за енергію, для підвищення відповідальності кожного громадянина за використовувані ресурси. А для, приміром, студентів, котрі живуть у гуртожитках і в очі не бачать «платіжок» таким кроком має стати «енергозберігаюча ініціативність»: наприклад, не лінуватись замінити лампочки не енергозберігаючі. Щоправда, зазначила експерт, навіть за сприяння місцевої влади така ініціатива вимагає чимало зусиль та наполегливості, чого і побажала учасникам дискусії.

Цікаво для молодих учасників дискусії виступив і Юрій Крвавич, інженер, фахівець з енергоощадних та інноваційних технологій, зазначивши, що переломним для України у питанні енергозбереження став 2014 рік, коли ціни на енергоносії почали стрімко повзти вгору. Фахівець зазначив також, що популярність альтернативної енергетики зростає, а вартість падає, що є гарною тенденцією і дає надію, що найближчим часом показники енергії, яку виробляє Україна альтернативним способом підвищаться на значно більші відсотки, аніж сьогоднішні 2,5%.

А Олександра Федунь, доцент кафедри країнознавства і міжнародного туризму Львівського національного університету імені Івана Франка, експерт з екологічної політики ЄС, завершила експертну частину дискусії, розповівши про світових лідерів енергозбереження (Норвегія) та альтернативної енергетики (США, Китай) та їх методи роботи. Однією із європейських практик, які можна використовувати у роботі по охороні довкілля та енергоощадження в Україні є заохочення енергозбереження через дотації та кредитування тих організацій чи домогосподарств, хто слідує «зеленими правилам гри». Важливим елементом європейської практики також є періодичний енергетичний аудит та отримання енергетичних паспортів будинків, аби перед тим як вживати будь-яких заходів, пересвідчитись, що вони є ефективними та «на часі».

Ігор Галущак
Львів