Після того, як офіційний механізм по виходу Великобританії зі складу Євросоюзу був задіяний, багатьом аналітикам стало очевидно, що найбільше від цього «розлучення» може постраждати третя сторона - Польща, яка є найбільшим споживачем фінансової допомоги в рамках співдружності і найбільшим постачальником робочої сили для інших країн ЄС , зокрема у Великій Британії проживає понад мільйон поляків.

Зміни розпочались у найбільш несприятливий для Польщі момент, коли польський уряд опинився в добровільній ізоляції після спроби блокувати переобрання Дональда Туска, що колись був прем'єр-міністром Польщі, на пост глави Європейської комісії. Незважаючи на спроби заколоту, Польща залишається залежною від фінансової допомоги Євросоюзу - з моменту входження країни склад співдружності у 2004 році Польща вже отримала і гарантовано отримає в цілому 250 млрд євро, що перевищує кошти, виділені США на здійснення плану Маршалла по відновленню економіки Європи після Другої світової війни.

Після того як Великобританія - другий за розміром, крім Німеччини, донор - покине Євросоюз, розміри фінансування значно скоротяться. Фінансова допомога на протязі цілого десятиліття подвоювала економічні показники країни в розрахунку на душу населення, у 2015 році зростання скоротилося до 3,9%, перед тим як сповільнилося ще більше до 2,8% рік тому, що пов'язано з відтоком інвестицій та прийняттям нового бюджету Євросоюзом.

Ще більшу загрозу для економіки країни несе намір найбільш розвинених економік співдружності перейти до плану «багатошвидкісного розвитку», що означає велику і прискорену інтеграцію між одними членами ЄС і безсумнівну випадання Польщі із загальної обойми, поряд з іншими, переважно східноєвропейськими членами співдружності.

Залишається невирішеною і доля мільйона польських громадян, які проживають у Великобританії, та які не готові повернутися на батьківщину, де зарплати становлять лише третину від британських.