Чи готові іноземні інвестори вкладати в УкраїнуЕкономічна модель в Україні, що сформована на основі олігархічного меркантилізму не завжди працює на користь іноземних інвесторів. Крім того, власники капіталів не повністю довіряють результатам реформ, які проводяться діючою владою в Україні, що відображається в темпах приросту інвестицій з-за кордону.

Якщо протягом 2005-2008 років Уряду вдавалося залучати в середньому по 5-6 млрд дол. іноземного капіталу, а в 2010-2013 роках – 3-4 млрд дол., то починаючи з 2014 року інвестори активно виводили кошти з країни відновивши позитивний потік лише в 2016 році (рис. 1). Очікується, що у 2017 році приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України складе близько $ 1,5 млрд і $ 2 млрд - в 2018 році. У той же час, для відновлення динамічного зростання необхідна сума, що в 10 разів перевищує показники 2016 року. Однак іноземці поки не готові ризикнути такими ресурсами.

Чи готові іноземні інвестори вкладати в Україну

Крім того, Україна отримує лише частину живих інвестиційних коштів, а основна сума вкладень приходить як конвертація боргів у капітал дочірніх структур. І причин для цього більше ніж достатньо.

В першу чергу закритість і непрозорість процесів приватизації, а в попередньому і поточному роках – взагалі повне заморожування, оскільки окремі об’єкти державного майна використовуються для формування тіньових потоків пов’язаних осіб (в першу чергу це стосується перенесення продажу Центренерго). Конфігурація приватизаційних процесів, що проходять в країні є базовим індикатором щодо самого інвестиційного клімату та правил гри, незважаючи на їх незначні суми в порівнянні з необхідними обсягами вкладень. Тому важливо продемонструвати конструктивність даних інвестиційних заходів для формування позитивного бренду на світовій арені капіталів.

Левова частка іноземних інвесторів скептично відносяться до судової системи країни та намірів створити антикорупційний суд, що буде захищати їхні інтереси. Правове поле є основою економічного зростання в країнах з соціально-орієнованою ринковою економікою. Його недосконалість в Україні змушує інвесторів вкладати лише у ті сфери, де можна мінімізувати потоковий потік та контакт з державними структурами. В першу чергу це ІТ-технології та торгівля, що не потребують значних стартових вкладень, однак мають швидку окупність та мінімум балансових активів. Однак, ці сфери лише частково формують економічний потенціал країни. Для покращення інвестиційної інфраструктури необхідні довгострокові проекти, що можливі лише при стабільних правилах гри. В першу чергу, це розвиток машинобудування на основі сьомого та восьмого технологічних укладів з повною роботизацією виробничих процесів.

Крім того, ведення бізнесу в Україні пов’язане з високим податковим та соціальним навантаження через необхідність пенсійної реформи та бюджетну корупцію, що поїдає третину зібраних в країні податків і відповідно формує тиск на національну економіку.

Тим неменше, починаючи з 2017 року, відновлення економіки України набирає обертів. Зараз внутрішній ринок стабілізувався і якщо купівельна спроможність зростатиме і будуть макроекономічні показники поліпшуватися, то це буде створювати середовище для приходу інвесторів. Україна може стати майданчиком для інвестицій з виробництва товарів на території країни і продажу їх за кордоном. Головним аргументом в даному напрямку розвитку є наявність доступної за ціною робочої сили та угод про вільну торгівлю з країнами ЄС.

Поряд з податковим навантаженням інвестор несе в Україні ще і пряме корупційне, що пов’язане в першу чергу з хабарами за надання різного роду ліцензій та дозволів при старті нового проекту. Це відповідно враховується в капітальні затрати та впливає на період окупності та суму чистого грошового потоку. І якщо цей грошовий потік має від’ємне значення або прибутковість не влаштовує інвестора, позитивне рішення не приймається.
Разом із тим, якщо інвестор здійснив капітальні витрати та розпочав випуск товарів, надання робіт чи послуг, його може очікувати часта зміна інституціонального середовища через нестабільність державної політики та параметрів соціальних стандартів (двократне зростання мінімального тарифу оплати праці, постійна динаміка цін на газ та електроенергію).

Водночас, незважаючи на дані перешкоди, Україна є досить привабливою для іноземців. І у випадку приведення нормативно-правового поля у відповідність міжнародному законодавству та англійському праву, країну очікує інвестиційний бум завдяки вигідному географічному положенню, сприятливому клімату та доступній за ціною та якістю робочій силі. Підтвердженням цього є активізація інвестиційної активності у другому кварталі поточного року. Так, криворізький гірничо-металургійний комбінат заявив про наміри інвестувати 400 млн дол в модернізацію виробничих потужностей. Європейський банк реконструкції та розвитку продовжує кредитну підтримку українського агробізнесу, а Agricom Group інвестує $ 7 млн. в запуск заводу по виробництву пластівців.

Таким чином, на даному етапі розвитку відносин України та іноземних інвесторів власників капіталів цікавлять в основному проекти зі високим та середнім періодом окупності, при цьому в даному напряму інвестиційна активність в країні набирає обертів. Ця позитивна тенденціям може бути підсилена за рахунок ліквідації наведених вище перепон для ведення бізнесу через більш тісний діалог з діючою владою. В результаті, Україна може отримати бажані суми капіталовкладень і сформувати основу для економічного зростання на 10-20 років.

VADYM BARDAS
Investment and forecasting expert
EUROPEAN ANALYTICAL CENTRE





Друкувати
Найбільш популярні матеріали