Місцевими е-ініціативами маємо користуватися активніше!Принаймні, такої думки дотримується Анна Ємельянова, дослідниця е-Дем Лаб Центру Розвитку Інновацій НаУКМА. Адже право на участь в управлінні як справами загальнодержавними, так і місцевими комунальними, є надзвичайно важливою складовою самоврядного управління. За допомогою ж реалізації цього права кожен громадянин, чи громадянка своєї держави може впливати на різні процеси, що відбуваються в країні загалом, або ж у рідному місті, селищі, чи селі.

Тим більш, що розвиток громадянського суспільства в Україні значно розширив способи участі у такому управлінні. Відтак, кожен нині може: звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування; подавати місцеві ініціативи, організовувати громадські слухання та брати участь в них; бути народним засідателем в місцевих судах по адміністративно-господарських справах тощо.

Однією ж з форм реалізації права на участь в управлінні державними справами, є місцеві ініціативи. Таку ініціативу до міської ради мають право подавати члени територіальної громади (тобто мешканці, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або ж добровільного об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр). А розгляд поданої ініціативи за участю членів ініціативної групи, яка внесла його на розгляд ради, є тепер обов'язковим для відповідної ради.

Ось деякі приклади з теперішнього самоврядування українських міст

Скажімо, процедура ініціювання розгляду питання в порядку місцевої ініціативи передбачено Статутом Луцька, де мова йде про порядок скликання ініціативної групи (3 людини), порядок проведення зборів (15 осіб) та складання протоколу. А для прийняття рішення необхідно отримати більшість голосів учасників зборів (членів територіальної громади). За результатами зборів складається протокол, який передається до міської ради. Отже, для прийняття рішення територіальній громаді необхідно зібрати 18 активних членів і почати роботу на його втіленням у життя. Однак, варто зазначити, що для обов'язкового розгляду е-петиції в тому ж Луцьку ініціатори повинні набрати 300 голосів. Натомість положення «Про місцеві ініціативи в місті Івано-Франківську» передбачає інші правила для реалізації місцевих ініціатив, а саме: ініціативна група повинна складатися не менше ніж з 5 осіб, а для її внесення на розгляд ради необхідно зібрати 200 голосів членів територіальної громади шляхом надання підписних листів, які потім передаються в міську раду. Приміром, «Порядок внесення місцевої ініціативи в місті Києві» передбачає, що ініціативна група для місцевої ініціативи створюються в кількості 5 осіб, а для внесення власної пропозиції на розгляд Київської міської ради необхідно зібрати 500 підписів у підписних листах. У місті ж Миколаїв, наприклад, не існує спеціального Положення про місцеві ініціативи. Їх правове регулювання здійснюється Статутом територіальної громади міста Миколаїв і Регламентом Миколаївської міської ради. Однак, у вищезгаданих документах про врегулювання даного питання не йдеться ні про ініціативну групу, ні про кількість голосів, яка необхідна для реєстрації місцевої ініціативи. Ініціативна група міста Кропивницький (колишньому Кіровограді) відповідно до Статуту територіальної громади міста повинна складатися з 20 осіб. Подати ж таку ініціативу можна тільки за умови її підтримки 10-ма відсотками мешканців міста (за допомогою підписних листів), що становить приблизно 23 000 місцевих жителів. Для обов'язкового розгляду петиції в Кропивницькому необхідно зібрати лише 450 голосів.

Таким чином, місцеві ініціативи та е-петиції є дієвими інструментами участі в управлінні муніципальними справами. Адже за допомогою електронної петиції члени територіальної громади міста можуть підняти питання, яке, на їхню думку, необхідно вирішувати негайно: скажімо, розміщення місць для паркування автівок, або ж велосипедів. А за допомогою місцевих ініціатив органові місцевого самоуправління безпосередньо пропонується проект рішення з тією чи іншої актуальної проблеми. Наприклад: виділити фінансування з міської «казни» на певні потреби; провести ремонтні роботи дорожнього покриття тощо. У подальшій перспективі місцеві ініціативи, за прикладом е-петицій, мають подаватися за допомогою електронних технологій, як нині це широко практикується в електронно-самоврядній Естонії, що значно спрощує процедуру їх реалізації.

Ігор Галущак





Друкувати
Найбільш популярні матеріали