Нинішній стан національної економіки значною мірою зумовлений промахами державної економічної політики у попередні періоди. Усталену позицію стосовно втрат молодої української держави у 90-х роках минулого століття займає колишній міністр економіки Володимир Лановий. Нещодавно відомий економіст в рамках 15-ї – Літньої школи журналістики «Дня» висловив своє бачення щодо окремих подій в господарському житті України на зорі незалежності.

За словами Володимира Ланового, «коли Кучма став прем’єр-міністром у 1992 році, він фактично відсторонив Кравчука від управління державою. Заблокував роботу парламенту. Держава на початку 1990-х у нас фактично керувалася декретами Кабінету Міністрів, сформованим Кучмою з «червоних директорів». Із людей, до слова, які на зорі незалежності України, коли я був у кріслі міністра економіки, відмовлялися реєструвати свої заводи як українські. Чому? Бо й далі працювали під «омофором Москви».

До речі, мені принесли на аналіз перший план уряду Кучми. Я коли глянув на нього, відразу сказав: це катастрофа, до кінця року ми матимемо сторазове зростання цін. Що, зрештою, і сталося.

Якщо ви хочете розвалити економіку країни, вам треба розвалити фінанси. Для Росії це було гіперметою – обмежити рух грошей в Україні, щоб українці зрозуміли: без Москви вони далі не підуть. «Червоні директори» через величезні кредити з державних банків витягали гроші з бюджету молодої держави. Це підірвало основи нашої грошової одиниці. Звідси – галопуюча інфляція в 1000%. На той час це був абсолютний світовий рекорд. Система була розбита.
Якби ми тоді створили чітку грошову систему і подолали інфляцію, то зараз були б у ЄС, як і Польща. Однак стратегія була іншою. Я назвав це контрреволюцією, тому що в соціально-економічному плані саме тоді ми почали відхід від тої мети, яку ставили українці при переході до власної економіки.

Висловлені Володимиром Лановим думки дають підстави говорити про те, що значних економічних втрат можна було уникнути в 90-х роках минулого століття, якби економічна політика була зорієнтована виключно на дотримання національних інтересів, а не на підігрівання Москві.

Гіперінфляція підірвала економічну могутність України і фактично пригальмувала її поступальний розвиток в напрямі зближення з Європейським співтовариством. Втрачені тогочасні вигоди відкинули Україну на узбіччя інноваційного розвитку, що сьогодні вилилось у посилення сировинної спрямованості розвитку національного господарства.

Український журнал «Економіст»