В системі фіскального регулювання природокористування одним з «вузьких місць» є ідентифікація реальної бази стягнення водної ренти, оскільки значні обсяги залучених у господарський оборот водних ресурсів не оподатковуються, що посилює прояви виснажливого та марнотратного освоєння водно-ресурсного потенціалу країни та окремих регіонів.

Це зокрема стосується бази стягнення рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) (до 2015 року збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення), за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту, за спеціальне використання води підприємствами житлово-комунального господарства.

Базовою передумовою нарахування водної ренти є те, що об’єктом оподаткування виступає фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі з урахуванням втрат в системах водопостачання. Об’єктом оподаткування є також спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів. Мова йде про використання води для потреб рибництва, гідроенергетики та водного транспорту.

Поряд із ставками рентної плати за спеціальне використання води, використовуються і спеціальні ставки за використання води для потреб гідроенергетики, для потреб водного транспорту, для потреб рибництва, для потреб житлово-комунального господарства, за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, за використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання, за спеціальне використання шахтної, кар’єрної та дренажної води. Треба також зазначити, що ставка збору (рентної плати) за використання води для потреб житлово-комунального господарства застосовується з коефіцієнтом 0,3.

За період з 2003 по 2016 рік в динаміці номінальної величини надходжень рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) (до 2015 року збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення) спочатку спостерігалась висхідна тенденція (2003-2013 рр.), а потім спадна (2014-2015 роки). Щорічне зростання суми надходжень рентної плати за спеціальне використання води пов’язується з індексацією нормативів плати у зв’язку із інфляційними процесами. Зокрема у 2013 році порівняно з 2003 роком сума надходжень рентної плати за спеціальне використання води до Зведеного бюджету України збільшилася у 5,2 разу, порівняно з 2008 – у 2,3 разу (рис. 1).



Зменшення надходжень водної ренти у 2014 та 2015 роках зумовлено тим, що з бази оподаткування в межах правового поля України випали обсяги спеціального водокористування в анексованому Криму та на окупованих територіях Донецької та Луганської областей (в останніх двох регіонах традиційно обсяги спеціального водокористування були значними, виходячи з високої питомої ваги водомістких виробництв в структурі регіональних господарських комплексів).

У 2015 році порівняно з 2013 роком сума водної ренти (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), яка надійшла до Зведеного бюджету України, зменшилася на 147 млн. грн. У 2016 році порівняно з 2015 роком обсяги надходжень даної складової водної ренти до бюджетів усіх рівнів збільшилися на 232 млн. грн. Позитивні зрушення в динаміці номінальної величини водної ренти отримані в 2016 році, пов’язані із впливом кількісних чинників (перегляд нормативів плати у зв’язку з інфляційними процесами), а не під впливом якісних зрушень в частині розширення податкової бази стягнення даного виду фіскальних платежів (свідченням чого є зменшення у 2016 році надходжень рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) до Зведеного бюджету України в цінах 2002 року).

Взагалі у 2016 році надходження рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) у порівняних цінах 2002 року до бюджетів усіх рівнів є найнижчим показником за період 2003-2016 рр. Тобто фіскальна віддача забраної води і відповідно реальний обсяг водної ренти, яка вилучається в бюджети всіх рівнів, зменшуються. Зокрема у 2016 році порівняно з 2003 роком реальна величина рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), яка надійшла до Зведеного бюджету України, зменшилася на 56 млн. грн., порівняно з 2008 – на 53 млн. грн., порівняно з 2013 – на 137 млн. грн. За період 2003-2016 рр. питома вага рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) в загальних надходженнях водної ренти до Зведеного бюджету України коливалася в інтервалі 71,9-83,1 %.

Проривним кроком у вилученні і розподілі водної ренти (збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення) можна вважати її розподіл з 2011 року між Державним та місцевими бюджетами як 50 на 50. Це з однієї сторони розширило податкову базу наповнення місцевих бюджетів, а з іншої – підвищило інтерес місцевого самоврядування до забезпечення адекватного і прозорого вилучення водної ренти, виходячи з обсягів залучення водних ресурсів у господарський обіг.

Виходячи зі структури господарського комплексу України, зокрема його енергетичного сектора, вагомою складовою вилучення водної ренти є ідентифікація бази та форм і методів стягнення рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту. За період 2003-2016 рр. в динаміці надходжень даної складової водної ренти до Зведеного бюджету України в цілому спостерігався висхідний тренд за винятком 2006, 2014 та 2015 років (рис. 2).



Так у 2013 році порівняно з 2003 роком обсяги надходжень рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту збільшилися на 203,6 млн. грн., порівняно з 2008 роком – на 159,5 млн. грн. Зменшення надходжень даної складової ренти пов’язується з тим, що частина території України є окупованою та анексованою. У 2016 році порівняно з 2015 роком номінальна величини рентної плати за спеціальне використання води збільшилася на 50,8 млн. грн.

В динаміці рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту у порівняних цінах 2002 року в окремі періоди часового проміжку, який аналізується, в цілому спостерігалася висхідна тенденція (2006-2013 рр.). У 2014-2016 роках відбулося значне скорочення надходжень рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту, порахованої у порівняних цінах 2002 року. Питома вага даної складової водної ренти за період 2003-2016 рр. коливалася в інтервалі 9,1-16,1 %.

Враховуючи намагання дуже потужних корпоративних структур відродити річковий транспорт і перші позитивні зрушення в цьому напрямі, можна спрогнозувати суттєве зростання рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту у середньостроковій перспективі.

Виходячи із значних обсягів залучення свіжої води для потреб житлово-комунального господарства, виділяється окремий код бюджетної класифікації – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства. За період з 2003 по 2016 роки в цілому мало місце щорічне зростання даного виду надходжень до Зведеного бюджету України. Зокрема у 2013 році порівняно з 2003 роком ця складова водної ренти збільшилася у 7,3 разу, порівняно з 2008 роком – у 4,2 разу (рис. 3).



У 2014 та 2016 роках відбулося значне зменшення номінальної величини надходжень рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства до Зведеного бюджету України. У 2016 році порівняно з 2013 роком надходження цього платежу зменшилися на 72,9 млн. грн. Знову ж таки основна причина такого стрімкого зменшення надходжень даної складової водної ренти до Зведеного бюджету України пов’язується з окупацією та анексією частини території України. Значне скорочення фактичних надходжень рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства до Зведеного бюджету України у 2014-2016 роках відобразилося й на величині даного платежу в порівняних цінах 2002 року.

Так у 2016 році порівняно з 2013 роком надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства до Зведеного бюджету України порівняно з 2013 роком зменшилося в 4 рази. За період 2003-2016 рр. питома вага рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства в загальному обсязі водної ренти в Зведеному бюджеті України коливалася в інтервалі 4,7-11,3 %.

Прикметною рисою динаміки даного показника є те, що починаючи з 2009 року в цілому спостерігається його зниження. Це є свідченням уповільнення темпів приросту надходжень рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства порівняно з приростом надходжень інших складових водної ренти.

Враховуючи те, що тарифи за постачання холодної і гарячої води постійно зростають, темпи збільшення їх рівня мають корелювати з темпами підвищення ставок рентної плати за спеціальне використання води для потреб житлово-комунального господарства. Підприємства житлово-комунального господарства за таких умов будуть вимушені максимальною мірою забезпечувати економію свіжої води і поступово буде усуватися практика, за якої втрати води в системах водопостачання компенсуються за рахунок споживача.

Недостатній рівень ефективності справляння водної ренти зумовлений тим, що мала місце практика штучного звуження бази оподаткування, оскільки впродовж тривалого періоду використання значного обсягу води не супроводжувалося застосуванням відповідних фіскальних платежів через наявність пільг. Значними резервами збільшення надходжень водної ренти до Зведеного бюджету України є удосконалення системи обліку платників збору за спеціальне використання водних ресурсів, щоб звести до мінімуму прояви уникнення податкового охоплення господарськими суб’єктами, які використовують воду у виробничо-господарській діяльності.

Але найбільшим резервом зростання надходжень водної ренти до Зведеного бюджету України є встановлення адекватних реальній вартості водного ресурсу, який входить до складу напоїв, ставок рентної плати. Ставки рентної плати за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв на 01.01.2015 р. при використанні поверхневих вод становили 33,85 грн./куб.м., при використанні підземних вод – 39,48грн./куб.м. На 01.01.2016 р. при використанні поверхневих вод 42,82 грн./куб.м., при використанні підземних вод – 49,94 грн./куб.м. Оскільки сьогодні частка ренти в загальній вартості переважної більшості напоїв коливається в інтервалі 1-5%, то потенціал підвищення ставок рентної плати за спеціальне використання води є значним з огляду на високий рівень рентабельності виробництва напоїв.

Василь Голян,
директор Європейського аналітичного центру