ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ ПОГЛИБЛЕННЯ

LAND REFORM IN UKRAINE: PRIORITIES AND INSTITUTIONAL PRECONDITIONS FOR THEIR DEEPENING

Василь ГОЛЯН,
доктор економічних наук, професор
Громадська організація «Європейський аналітичний центр», Київ

Vasyl’ GOLYAN,
Doctor of Economics, Full Professor,
Public Institution “European Analytical Centre”, Kyiv

Сергій ПЕТРУХА,
заступник директора Інституту післядипломної освіти Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», Київ

Serhiy PETRUKHA,
Deputy Director of the Institute of Postgraduate Education of the Academy of Financial Management of the Ministry of Finance of Ukraine, Kyiv

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ,
кандидат історичних наук, керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Київ

Andriy ZABLOVSKIY,
Candidate of Historical Sciences, Head of the Secretariat of the Council of Entrepreneurs under the Cabinet of Ministers of Ukraine, Kyiv

Доведено, що прагнення привласнити земельну ренту є основним мотивом діяльності суб’єктів аграрного бізнесу, яке в умовах наявності інституційних розривів у системі земельних відносин значною мірою і створює надмірну напруженість у земельному питанні. Встановлено, що основними інституційними розривами земельних відносин в Україні є: відсутність нормативної та методичної бази формування спеціалізованого державного земельного банку; формальний характер економічного стимулювання відтворення й охорони земельних ресурсів; суперечливість системи обмежень рівня концентрації земельної власності; асиметричність інформації щодо нововведень в земельному законодавстві для різних суб’єктів аграрного підприємництва (особисті селянські господарства, сільськогосподарські підприємства, агропромислові холдинги); дискримінаційний характер надання державних дотацій окремим категоріям сільськогосподарських виробників; невиправданий імпорт і недостатньо підготовлена імплементація у вітчизняну практику господарювання інститутів землекористування, які вже давно сформувалися в економічно розвинених країнах; протиріччя між зовнішньоекономічними цілями і політикою державного земельного протекціонізму; половинчастість і безсистемність нормативної та методичної бази реінжинірингу меліорованих територій у найбільш депресивних регіонах.
Встановлено, що в нинішніх умовах, коли в Україні ще не створена критична маса інституційних передумов для формування сучасного ринку землі, знімати обмеження на процеси купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення не можна. Обґрунтовано, що важливою передумовою створення повноцінного ринку сільськогосподарських земель та децентралізації системи управління земельними ресурсами є формування сучасного фінансово-економічного механізму управління різними категоріями земель та землекористуванням. Новий формат інституціонального забезпечення фінансування відновлення й охорони земель має сприяти накопиченню частини земельних платежів у спеціальних фондах, щоб забезпечити адресність їх використання, зокрема щодо відновлення природних властивостей ґрунтів та упорядкування земельних масивів.

It has been proved that the desire to appropriate land rent is the main motive of agrarian business activity, which under the existing institutional gaps within the system of land relations substantially creates excessive tension in terms of land issue. It has been determined that the main institutional gaps of land relations in Ukraine are as follows: absence of regulatory and procedural framework to establish a specialized land bank; formal character of economic stimulation for land resources reproduction and protection; inconsistency of the system of restriction on the level of land ownership; asymmetric information on innovations in land legislation for different agrarian businesses (private agricultural businesses, agricultural enterprises, agro-industrial associations); discriminatory nature of granting state subsidies to certain categories of agricultural producers; unjustified import and insufficiently prepared implementation of land management institutions into domestic land-use practices that have long been formed in economically developed countries; contradictions between foreign economic goals and the policy of state land protectionism; inconsistent and unsystematic regulatory and procedural framework for reengineering of reclaimed territories in the most depressed regions.
It has been determined that under current conditions, when a critical mass of institutional preconditions for the establishment of a modern land market has not yet been created in Ukraine, it is impossible to remove restrictions on the processed of purchase and sale of agricultural lands. It has been substantiated that the formation of a modern financial and economic mechanism of management over different categories of lands and land use is an important prerequisite for the creation of a fullfledged agricultural lands market and the decentralization of land resources management system. A new format of institutional provision for financing restoration and protection of lands should contribute to the accumulation of part of land payments in special funds in order to ensure targeting of their use, in particular, for the restoration of natural properties of soils and the ordering of land masses.

Повний текст статті