Авторитетна агенція Євро-Рейтинг оновила рейтинг інвестиційної ефективності областей України за підсумками 2-го кварталу 2017 р. За її аналізом, першу позицію знову повернула собі Харківська область.

Зазначимо, що мета рейтингу інвестиційної ефективності - визначити, який результат від залучення інвестицій отримав той чи інший регіон. Дослідження проводилися по 22 областям України, без врахування Донецької і Луганської. А підсумковий рейтинг базується на оцінці результатів за двома складовими: інвестиційна активність (капітальні інвестиції, іноземні інвестиції та будівельні роботи) і соціально-економічний ефект від інвестицій (заробітна плата, введення житла в експлуатацію, працевлаштування безробітних та надані послуги).

Першою з двох складових рейтингу інвестиційної ефективності, є оцінка інвестиційної активності регіонів. Рейтингове агентство аналізує, наскільки успішно область здійснює інвестиційну політику в порівнянні з іншими територіальними утвореннями, й як змінюються її показники в порівнянні з попереднім періодом. Для цього зіставляються статистичні дані за обсягами капітальних інвестицій, обсягами іноземних інвестицій і будівельних робіт. Для того, щоб уникнути вплив ряду ринкових і неринкових факторів (інфляція, сезонність, зміна законодавства та ін.), всі вихідні дані беруться, як середнє арифметичне за чотири квартали. По завершенню кварталу проводиться заміна першого значення в сумі на показник звітного періоду. Такий підхід дозволяє отримати більш точну оцінку. Отримані показники за квартал співвідносяться із кількістю жителів області. Виходячи з цього, формується оцінка по кожній позиції на душу населення і темпів приросту відповідного показника. Чим вище позиція, тим вище рейтинг.

Отож, окрім Харківщини, найвищий результат підтвердили обидва номінанти минулого кварталу: Полтавська і Дніпропетровська області. Щоправда, оцінка Полтавщини дещо знизилася - до 207 балів, а Дніпропетровщини залишилася незмінною – 203 бали.


Натомість перелік областей, які демонструють високу інвестиційну ефективність розширився. За підсумками квітня-червня туди входять Одеська, Запорізька та Івано-Франківська області. Перша з них зберегла оцінку попереднього кварталу, дві інші - поліпшили. Нагадаємо, що в першому кварталі поточного року інвестиційна активність Запорізької області фіксувалася на рівні «вище середньої» (категорія ineС), Івано-Франківської - на середньому рівні (ineD). Натомість кількість регіонів, рейтингова оцінка яких коливається в межах 161-180 балів (ineС), скоротилася в два рази. До Київської області, яка знаходиться тут вже другий квартал, додалися Львівська (опустилася на одну категорію) і Тернопільська (піднялася на сходинку вгору). І якщо для тернополян подібне переміщення - явний успіх, для двох інших регіонів - швидше, невдача.

У порівнянні з попереднім періодом зменшилася й кількість областей, які формують «ядро» рейтингу. Деякі, як от Запорізька та Івано-Франківська області, підтягнулися до лідерів. Інші, як Миколаївська, продовжили свій рух до низу. Цікавим виглядають і зміни областей в рейтингу, в порівнянні з періодом річної давності. Кількість регіонів, які мають найвищі оцінки (ineА і ineВ), в порівнянні з другим кварталом 2016 р. знизилося з 8 до 6. У той же час, число областей, що демонструють інвестиційну ефективність «вище середньої» (ineС), зросло з 1 до 4.

«Це підтверджує припущення, висловлене нами в попередніх аналізах, - каже директор агенції Євро-Рейтинг Григорій Перерва, - про те, що відбувається вирівнювання позицій між регіонами й викристалізовуються ті з них, які можуть на тривалий період прописатися або серед лідерів, або ж аутсайдерів».

Цікаво, що другий квартал поспіль в групу лідерів не може повернутися Київська область. До неї додався і Львівський регіон, проте, як вже зазначалось, Харківський оперативно повернувся в число кращих. Тенденція ж до чергового погіршення результатів у Миколаївській області посилюється. У разі, якщо дана область не повернеться на колишні позиції (рейтинг ineА і ineВ), а на даний момент це здається малоймовірним, вона взагалі не буде надалі розглядатися в числі провідних областей України. В число ж областей з високою інвестиційною привабливістю повернулася Івано-Франківська область (входила в їх перелік ще за підсумками 4 кварталу 2015 р.) і вперше увійшла Запорізька область.

Зміна бальної оцінки областей України, що входять до групи лідерів в рейтингу інвестиційної ефективності, бали


Що ж до капітальних інвестицій, то другому кварталі 2017 р. вони збільшилися по всіх регіонах України. У першому кварталі 2017 року їх обсяг становив 56,2 млрд. грн. (середнє значення за 12 місяців по 22 областям, що ввійшли в рейтинг-лист), за квітень-червень поточного року - 59,6 млрд. грн. Приріст цього показника до попереднього кварталу склав 6,1%, (довідково, по Україні - 6,5% за цей же період). Найвищі показники зафіксовані в Дніпропетровській і Київській областях - 9,0 і 7,8 млрд. грн. відповідно. Ще в трьох регіонах - Львівському, Одеському та Харківському капітальні інвестиції (середнє значення за дванадцять місяців) склали 4,3-4,9 млрд. грн. Явним аутсайдером виглядає Чернівецька область - трохи більше 600 млн. грн., що майже в два рази менше, ніж у Рівненської та Закарпатської областей, що йдуть слідом - трохи більше 1,1 млрд. грн. по кожній. У перерахунку на кількість жителів регіону дані показники виглядають дещо інакше, що і продемонструє наведена нижче діаграма.

Місця окремих областей України по оцінці капітальних інвестицій в другому кварталі 2017 р.


Кращі темпи приросту другий квартал поспіль у Запорізькій і Тернопільській областей (14,5% до попереднього кварталу по кожній). Київська область домоглася збільшення показників тільки на 0,2 п.п., Полтавська - 1,3 п.п., Черкаська та Чернівецька - на 3,2 і 3,5 п.п. відповідно.

Натомість, темпи приросту будівельних робіт в 22 областях України до попереднього кварталу склали 9,2% (у річному вимірі). Другий квартал поспіль приріст в Житомирській і Кіровоградській областях вимірюється двозначним числом (18,6 і 15,5 %% відповідно), що навіть вище результатів першого кварталу в цих регіонах (13,6% і 13,5%). Крім них високі показники зафіксовані в: Запорізькій (16,6%), Чернігівській (10,9%) і Харківській (10,4%) областях. Найнижчий - знову у Чернівецькій області (0,6%).

Місця окремих областей України по оцінці будівельних робіт в другому кварталі 2017 р.


Слід зазначити, що оцінка іноземних інвестицій здійснюється агенцією дещо інакше, ніж це прийнято в Україні. Замість зіставлення даних про зміну акціонерного капіталу накопичувальним підсумком, в розрахунках використовується показник чистого приросту акціонерного капіталу за період. Відтак за підсумками другого кварталу найвищі середні показники за 12 місяців були у Чернігівській області: $72,7 млн., що майже в два рази перевищило значення першого кварталу ($37,9 млн.). Цей результат став можливим за рахунок подальшого збільшення статутного капіталу тютюнової фабрики в Прилуках на $200 млн., з яких $140 млн. вже зареєстровані.

Місця окремих областей України по оцінці чистого припливу іноземних інвестицій в другому кварталі 2017 р.


Загалом же, на думку Григорія Перерви, для того, щоб отримати високу рейтингову оцінку, регіон повинен не тільки успішно залучати інвестиції, а й розумно їх використовувати. А це можливо тільки в разі поліпшення соціально-економічних показників, що характеризують рівень добробуту населення регіону.

Як бачимо, Харківська і Полтавська області змогли показати високий результат як в частині залучення коштів в економіку, так і в частині їхнього використання. Дещо гірше виявився результат у Дніпропетровському регіоні, через відтік капіталу нерезидентів. За іншими критеріями дане територіальне утворення не поступається лідерам, тому можна очікувати, що область зможе зберегти свої позиції в подальшому. Львівська та Одеська області, другий квартал поспіль, дуже схожі в своїх результатах. Їхні показники ефективного використання інвестиційних ресурсів знову виявилися недостатньо високими. І якщо Одеська область змогла це компенсувати за рахунок інвестиційної активності, то для Львівської подібна ситуація обернулася втратою кількох позицій в підсумковому рейтингу. Київська область, на відміну від своїх попередників, забезпечила високі стандарти за рахунок ефекту від залучення інвестицій в минулі періоди. Однак, так і не змогла наростити інвестиційну активність. Як наслідок - невисока, як для такого регіону, оцінка і зниження на три сходинки в рейтингу.

Водночас Тернопільська та Рівненська області демонструють поступальний рух вгору. Після поліпшення показників інвестиційної активності в першому кварталі, вони отримали віддачу у вигляді зростання соціально-економічних показників. Поки складно прогнозувати, чи вдасться їм втриматися у верхній частині рейтингу більш тривалий період, тому що інвестиційна активність поки не набула стійких форм.

Серед «новачків» верхньої частині рейтингу необхідно виділити Запорізьку область, яка вперше піднялася так високо. Основний результат отримано завдяки зростанню інвестиційних показників. Зауважимо, що саме з поліпшення інвестиційної складової починається рух регіону вгору. Надалі, щоб утриматися серед кращих, слід не тільки зберігати активність в роботі з інвесторами, але і досягати ефекту від вкладення коштів в розвиток регіону. Подібне вдається далеко не кожному. Найбільш типовим прикладом є вже згадана Миколаївська область. Високі показники інвестиційної активності тут так і не були конвертовані в результат для жителів регіону. В цілому, Євро-Рейтинг вважає, що в третьому кварталі може статися подальша фрагментація групи в середині рейтингу. Ймовірно, що Київська та Львівська області зможуть поліпшити свої підсумкові оцінки. Можна очікувати більшого й від Вінницького, Кіровоградського та Волинського регіонів.

Разом з тим, сама кількість областей, які будуть формувати пули «лідерів» і «аутсайдерів» істотно не змінюватиметься, оскільки загальна економічна ситуація починає покращуватися, тим регіонам, які знаходяться в середині, буде непросто увірватися до лідируючої групи. Це пов'язано з понесеними раніше втратами в темпах розвитку. Однак, з огляду на щільність рейтингових оцінок, варто чекати «обміну» між групами «середняків» і «аутсайдерів».

Ігор Галущак