Сторінками журналу «Економіст»: рік 1998, №5
Другого квітня 1998 року відбулася перша науково-практична конференція, присвячена проблемам прогнозування економіки України: «Економіка України у 1998-2000 роках». Конференція мала за мету узагальнити досвід, методи, моделі та прогнози перспектив розвитку економіки України в аспекті переходу від кризи до економічного зростання і запропонувати висновки щодо їх використання у практичній діяльності НБУ, Міністерства економіки та Міністерства фінансів, а також визначити перспективи розвитку наукових досліджень у даному напрямку. У зв’язку з важливістю даної конференції 5-й номер журналу «Економіст» присвячений висвітленню її результатів.


У роботі конференції прийняли участь радник Президента України Анатолій Гальчинський, міністр економіки Віктор Суслов, голова правління НБУ Віктор Ющенко. Зокрема Віктор Суслов зазначив: «Я хотів би подякувати організаторам конференції за те, що вона проводиться дуже вчасно. Зараз саме той час, коли ми повинні обговорювати майбутню економічну політику України, особливо після парламентських виборів, бо, безумовно, саме ці питання будуть обговорюватися і парламентом. Я розраховую на те, що конференція імовірно, розробить рекомендації, корисні для нас при конкретних рішеннях у галузі економічної політики».
Сторінками журналу «Економіст»: рік 1998, №5

На думку Анатолія Гальчинського, природно очікувати від цієї першої науково-практичної конференції з проблем прогнозування економічного розвитку України і нових підходів, і нових оцінок. Нам потрібно теоретично опрацювати, визначитьсь із вченими, як ми маємо формувати наш національний ринок.

У номері представлено доповіді Валерія Геєця «Розширена економетрична модель фінансового програмування та вихідні положення політики економічного зростання в умовах фінансової нестабільності», Бориса Кваснюка і Лесі Симоненко «Економічне зростання в країнах з перехідною економікою», Івана Лукінова, Олександра Бакаєва, Галини Бондаренко «Системи макроекономічних моделей прогнозування економіки України», Ірини Крючкової «Прогноз економічного і соціального розвитку України на 1998-2001 роки», Олександра Власюка «Методологія та моделі аналітичного планування економічного і соціального розвитку України».

Сторінками журналу «Економіст»: рік 1998, №5
У своєму виступі радник Президента України Анатолій Гальчинський зосередив увагу на тому, чи орієнтація на експорт зможе стимулювати економічне зростання. Тут, як приклад, називають Південну Корею, хоч це не зовсім точно. Ми вважаємо, що експорт у нас становив цього року близько 40% ВВП. Навіть за європейськими стандартами це дуже високий показник. З точки зору макроекономіки серйозних резервів тут у нас немає. Тому у цьому відношенні потрібно теоретично опрацювати, визначитись із вченими, як ми маємо формувати національний ринок.

Проблема формування національного ринку сьогодні перетворюється на одну з ключових проблем, як у теоретичному, так і в практичному плані. Йдеться, по суті, про використання комбінованої моделі, яка включає як внутрішню, так і зовнішню орієнтацію політики економічного зростання. У цьому відношенні знову виникає проблема: як забезпечити випереджаюче збільшення платоспроможного попиту населення, внутрішнє споживання, переорієнтацію значної частки економіки на внутрішній ринок.

Сторінками журналу «Економіст»: рік 1998, №5
Зрозуміло, що політика економічного зростання може спиратися і стати реальною, коли буде зовсім інша, нова, активна соціальна політика. Це – нерозривні, зрозумілі речі. Одне стимулює інше, одне забезпечує інше. І це нам потрібно сьогодні всебічно пропагувати і опрацьовувати. Не менш важливо посилити регулюючу функцію держави. Висновок, до якого ми дійшли, полягає в такому: політика економічного зростання може стати результативною, якщо вона здійснюватиметься на базі істотного підвищення регулюючої функції держави. Звичайно, що йдеться про нову якість, неадміністративні важелі, не витіснення ринкових регуляторів там, де вони вже сформовані, та їх доповнення, удосконалення, зміцнення. Таким чином, мова йде не про послаблення, а про посилення ринкового розвитку, надання йому за допомогою державних регуляторів цивілізованих форм. Проблема полягає в тому, щоб трансформувати так званий «дикий» ринок в цивілізований ринок на основі і через відповідні державні механізми та регулятори.

У зв'язку з цим нова економічна політика має бути, на наш погляд, максимально прагматичною, навіть позбавленою ідеологічних упереджень, щоб забезпечити пріоритет інноваційного розвитку, утвердження України як високотехнологічної держави. Це концепція Президента України. І вона може розглядатися як консолідуюча ідея, що здатна сформувати спільну платформу з діючим парламентом, як ідея, що може привести до плідної співпраці законодавчої і виконавчої гілок влади.

Сторінками журналу «Економіст»: рік 1998, №5
У виступі Ірини Крючкової «Прогноз економічного і соціального розвитку України на 1998-2001 роки» говориться, що одним з головних завдань уряду в прогнозному періоді має бути приведення в дію основних рушійних сил розвитку малого і середнього підприємництва. Без серйозних змін у державному регулюванні неможливо забезпечити формування цього фактора економічного розвитку.

Необхідно внести ряд принципових змін до законодавчих актів щодо спрощення порядку і процедур реєстрації та оподаткування суб'єктів малого та середнього підприємництва (скорочення процедури реєстрації до проходження двох інстанцій, встановлення нульової ставки оподаткування прибутку до 2000 року, скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню), розробити і впровадить ефективну систему фінансово-кредитної підтримки малого і середнього підприємництва. На жаль, виходячи із звичної непослідовності у державних заходах щодо цього сектора економіки, не можна очікувати масштабного утворення малих та середніх підприємств в найближчі роки, як це було, скажімо, у Польщі.

Підсумовуючи сказане, можна дійти висновку, що в цілому, за умов виваженої державної політики на користь виробника, прогнозний період має стати періодом припинення кризи, початку поступового і стабільного зростання, а також закладення бази під майбутній динамічний економічний розвиток України шляхом врегулювання головних відтворювальних пропорцій, реформування відносин власності, розвитку ринкової інфраструктури тощо.

Проблеми, що нагромадилися, не можуть бути вирішені протягом одного року, але при збереженні тенденцій подальшого скорочення темпів інфляції вже у 1998 році (за умови реалізації активних та послідовних державних заходів) можна просунутися в напрямку врегулювання вартісних відтворювальних пропорцій в економічному обороті ВВП і розраховувати на початок економічного зростання у 1999 році.

Головним завданням прогнозного періоду є створення принципово нового економічного середовища, стимулюючого розвиток ініціативи та підприємництва в усіх суб'єктів господарювання, зростання авторитету України у світі як правової та демократичної держави, здатної до проведення послідовної політики економічних реформ. Це дозволить вже у прогнозному періоді закласти надійну базу стрімкого економічного зростання країни на початку третього тисячоліття.

Науково-практична конференція «Економіка України в 1998-2000 роках» стала свого роду першою спробою узагальнення існуючих підходів та практичних рекомендацій стосовно запуску маховика економічного зростання в наступні періоди. У більшості виступів отримали обґрунтування конкретні пропозиції щодо вибору пріоритетів державної економічної політики, використання яких в системі макроекономічного регулювання дало можливість забезпечити піднесення національного господарства у 2000-2008 роках.

Василь Голян,
головний редактор наукового та громадсько-політичного журналу «Економіст»





Друкувати
Найбільш популярні матеріали