Низка українських компаній потрапила до 5-ти світових санкційних  переліків
Серед міжнародних санкційних списків було знайдено 434 публікації, що стосуються 161 української компанії. Саме таку їх кількість нарахували аналітики YouControl.


Йдеться про санкційні переліки Міністерства фінансів США, Європейського союзу Австралії, Великобританії та Японії.
В них потрапили:

• Українські філії російських банків
Зокрема, Сбербанку забороняються такі транзакції з боку фізичних та юридичних осіб США або на території США: проведення операцій, надання фінансування чи інші комерційні операції з новими борговими зобов'язаннями цих осіб з терміном платежу від 30 днів. Також вітчизняні філії інших російських банків – Промінвестбанку, ВТБ Банку знаходяться під санкціями у США та Японії.

• Юридичні особи, що належать політичному оточенню Віктора Януковича
Це компанії дотичні до його сина - Олександра Януковича, фірма, що оперує майном Дмитра Табачника в Криму, фірми Сергія Курченка, фірми Олега Царьова, компанії голови проросійської політичної організації “Український вибір” Віктора Медведчука, компанії Андрія Клюєва, екс-голови президентської адміністрації Януковича, фірми екс-прем’єр-міністра України Миколи Азарова та компанії Едуарда Ставицького, екс-міністра енергетики та вугільної промисловості. Цим особам заборонено в’їжджати на територію Австралії, вони також і під санкціями з боку США.

• Юридичні особи, що належать фігурантам списку “Миротворець”
Ватажки збройних формувань ЛНР/ДНР, серед них: Олександр Захарченко самопроголошений голова тимчасово окупованих ДНР, Павло Губарєв, котрий відповідає за вербування для збройних сил та проголосив себе "народним губернатором" ДНР, Юрій Іванкін, так званий екс-міністр внутрішніх справ ЛНР, Володимир Константинов, голова так званої Державної Ради Криму та інші. Вони потрапляють під дію обмежувальних заходів Великобританії, через те, що дестабілізують ситуацію в Україні. Також їм заборонено в’їзд до ЄС.

• Державні підприємства, що знаходяться на окупованих територіях і експлуатуються окупаційним режимом.
Це ДП “Завод шампанських вин”, ДП “Керченський морський торгівельний порт”, Державний концерн “Національне виробничо-аграрне обєднання ”Масандра””, Кримське республіканське підприємство “Азовський Лікерогорілчаний завод”, санаторій “Нижня Оренда, який знаходився у віданні управління справами апарату Верховної Ради України, та інші.

“Ризики співпраці з компаніями під санкціями найкраще можна простежити у банківській сфері. У разі виявлення фактів застосування міжнародних санкцій до своїх клієнтів банки зобов'язані негайно повідомити про це Державну службу фінансового моніторингу України. До того ж вони зобов'язані зупинити здійснення фінансових операцій такого клієнта, якщо види та умови застосування санкцій це передбачають. Ці дії регламентовані статтями 10, 17 Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Таким чином, міжнародні санкції є набагато ближчими до українського бізнесу, ніж це може здаватися”, - попереджає Данило Глоба, адвокат і заступник директора з правових питань YouControl.

Експерти також радять перевірити своїх контрагентів та разі виявлення їх у санкційних списках негайно припинити з ними співпрацю, щоб не потрапити під гарячу руку правоохоронців через необачну співпрацю з “токсичними” компаніями.

Ігор Галущак






Друкувати
Найбільш популярні матеріали