Високий рівень енергетичної залежності України значною мірою зумовлений відсутністю виваженої політики Уряду в останні роки стосовно модернізації і реконструкції базових сегментів паливно-енергетичного комплексу, а також техніко-технологічної бази нафтопереробки. Домінування на ринку нафтопродуктів великих імпортерів закладає бомбу уповільненої дії під енергетичну безпеку країни, оскільки підвищує залежність рівня цін на бензин та дизельне паливо від коливань кон’юнктури на світових ринках викопних вуглеводнів.

У 2016 році обсяги первинної переробки нафти в Україні порівняно з 2004 роком зменшилися у 8,5 разу, виробництво бензину моторного скоротилося в 6,7 разу, виробництво дизельного палива – в 10 разів. Негативний вплив світової фінансової кризи на національну економіку деструктивним чином вплинув й на обсяги фінансування капітальних інвестицій у виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення. Зокрема у 2016 р. порівняно з 2008 р. обсяги капітальних інвестицій у виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення знизилися у 2,8 разу.

Частка імпортного бензину в загальному обсязі споживання даного нафтопродукту становила у 2016 році 67%, частка імпортного дизельного палива в загальному обсязі – 89%. 37% українського ринку дизельного палива та 75% ринку бензину займає продукція Мозирського нафтопереробного заводу (Білорусь), який нещодавно зупинився на ремонт.

Уряд міг зменшити енергетичну залежність від зовнішніх джерел постачання бензину моторного та дизельного палива, створивши умови для суттєвого зростання капітальних інвестицій у вітчизняну нафтопереробку. На жаль великі імпортери нафтопродуктів стали основними дійовими особами на вітчизняному ринку пального. АЗС росли як гриби біля українських автошляхів, а вітчизняна нафтопереробка «загибалась».

Модернізація та реконструкція вітчизняної індустрії нафтопереробки і збільшення рівня завантаженості потужностей дадуть змогу частково знизити ризики виникнення цінових шоків на ринку нафтопродуктів в разі не прогнозованого зростання цін на світових ринках викопних вуглеводнів, оскільки держава матиме можливість через інструменти фінансових преференцій стимулювати українських виробників до уникнення практики картельних змов стосовно підняття цін.

Василь Голян,
директор Європейського аналітичного центру