Чому ProZorro та грантові організації виступили проти та в чому вони неправі

Грантожери, компрадори та навіть деякі введені ними в оману поважні економісти розгорнули прапор зради, виступаючи проти нашого з Олег Ляшко та однодумцями законопроекту #7206 «Купуй українське, плати українцям!». Але це не завадить Раді прийняти його, як це вже було і з експортно-кредитним агентством, і з мораторієм на експорт лісу-кругляку, і з підняттям втричі вивізного мита на металобрухт. Тим більше, що цю ініціативу РПЛ та наших однодумців підтримує і Прем’єр-міністр Volodymyr Groysman.

Чого ж кричать зрада?

НА РІВНОМУ МІСЦІ

Опоненти кажуть, що і проблеми то насправді немає, мовляв за статистикою ProZorro понад 99% учасників та переможців у публічних закупівлях – українські компанії, менше 1% – іноземні. Тому «Купуй українське, плати українцям!» – не на часі і «лише популізм».

Проте, за оцінками експертів, близько 38% товарів та послуг в рамках публічних закупівель є імпортними або місять суттєву імпортну складову. Оскільки річний обсяг публічних закупівель сягає 275 мільярдів гривень на рік, мова йде про потенційну імпортну складову обсягом 100+ мільярдів гривень.

Точні оцінки чи офіційні дані щодо імпортної складової публічних закупівель отримати досі не вдалось. У відповідь на моє депутатське звернення Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі надав офіційну відповідь, у якій визнав: «Інформація щодо загальної суми коштів витрачених через процедури публічних закупівель на закупівлю товарів, вироблених в Україні та товарів, вироблених закордоном в Мінекономрозвитку відсутня».

НЕ ЦІНОЮ ЄДИНОЮ

Опоненти стверджують, що багатофакторна модель (врахування не тільки ціни, а й тієї ж місцевої складової) – це руйнування ProZorro, зрада і корупція.

Згідно даних Єврокомісії, у Франції лише 4% публічних закупівель здійснюється виключно за ціновим критерієм, у Великобританії – 7%, в Голландії – 10%, в Іспанії – 24%. У Німеччині, Австрії та Італії – лише кожна друга держзакупівля йде виключно за ціновим критерієм. Проте в Україні понад 99% публічних закупівель – виключно цінові!

Більш того, коли Кабмін вносив в Раду законопроект «Про публічні закупівлі», розроблений МЕРТ для запровадження ProZorro, той передбачав більш широке використання багатофакторної моделі оцінки тендерних пропозицій. Але через поправку одного з народних депутатів можливість її використання була суттєво звужена та майже зведена нанівець. Експерти KSE зазначають, що на практиці замовники практично не використовують можливість встановлювати інші критерії окрім ціни. Так, лише 0,7% завершених закупівель були проведені з використанням нецінових критеріїв.

Головна новація #7206 – запровадження ОБОВ’ЯЗКОВОГО врахування критерію місцевої складової з вагою не менше 20% в структурі приведеної ціни для спеціалізованих предметів закупівель. Місцева складова обраховується через рівень ресурсної локалізації виробництва предмету закупівлі за прозорою формулою, встановленою законом, згідно методики, яка згодом буде затверджена урядом. До речі, вага цінового фактору в новій системі пропонується така ж, як і в діючий – мінімум 70%. Максимальна вага нецінових критеріїв, відповідно, теж така ж сама – 30%.

РІВНІ УМОВИ ДЛЯ ВСІХ

Опоненти вбачають в «Купуй українське, плати українцям!» дискримінацію іноземних компаній, порушення міжнародних зобов’язань України.

Теж неправда і маніпуляція. Адже законопроект #7206 передбачає рівні умови для всіх компаній – і для українських і для закордонних! Платиш зарплату українцям, використовуєш українську сировину, матеріали, компоненти, енергію, фінанси – отримай “бонус” вагою до 20% в структурі приведеної ціни! Чим більш «українська» продукція за її «ресурсним наповненням», тим більшу перевагу вона матиме для держави як покупця.

В контексті зобов’язань України в рамках СОТ та Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС (DCFTA) запровадження законодавчої ініціативи «Купуй українське, плати українцям!» може розглядатись як легітимний виняток з загальних правил, зокрема, як захід макрофінансової та макроекономічної стабілізації, який приймається країною в умовах зовнішньополітичної та військової агресії, критичного дефіциту платіжного балансу та загроз економічній безпеці, що допускається нормами міжнародного торгового права.

ЕКОНОМІЯ НА ІМПОРТІ ТА РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА

Неоліберали малюють апокаліптичні картини завищення витрат на публічні закупівлі до 43%, ділячи максимальну вагу нецінових факторів 0,3 на мінімальну вагу фактору ціни 0,7. Але за такою логікою витрати можуть завищуватись на такий відсоток і сьогодні, «Купуй українське, плати українцям!» взагалі не змінює ваги ціни та нецінових факторів при публічних закупівлях! #7206 лише встановлює обов’язковість використання багатофакторної моделі для спеціалізованих предметів закупівель, а також деталізує складові нецінової компоненти, виокремлюючи місцеву складову.

Якщо все ж таки взяти екстремальний приклад, то умовний товар з 100% українським «наповненням», в порівнянні з аналогічним товаром, в якому немає нічого українського, згідно запропонованої формули 70%Ціна/20%МісцеваСкладова/10%ІншіФактори, наприклад, гарантія) отримає за показником місцевої складової максимальну цінову перевагу у 25%.

Багато це чи мало – питання економічної політики. В основі Частини 25 Федерального закону США про закупівлі (Federal Acquisition Legislation – FAR) лежить законодавчий акт від 1933 року під назвою «Buy American Act». Він поширюється на публічні закупівлі, які перевищують поріг всього у 3 тис. дол. США та зобов’язує держустанови країни закуповувати продукцію, що містить не менше 50% місцевої складової (пункт 25.101 FAR), а також надає 6% цінової переваги (і ще більше – 12% для МСП) національним виробникам при виборі між ними та іноземним учасниками тендеру (пункт 25.105 FAR).

Через «Купуй українське, плати українцям!» імпорт при публічних закупівлях стане дешевшим, а в Україні будуть створюватись нові виробництва і робочі місця.

Тому менше зради, а більше промислового та економічного розвитку!

Українцям роботу і гідне життя!!!

Halasiuk