Починаючи з третього кварталу 2016 року, українські банки стали інтенсивніше брати участь у відновленні економічної активності в Україні.

Зокрема, зростання національної економіки протягом 2016-2017 років та стабілізація курсу національної валюти позитивно позначились на динаміці індексу виробництва базових галузей, що є основою для розширеної кредитної експансії фінустанов. Поряд з деяким уповільненням темпів приросту у першому кварталі 2017 року, зростання обсягів виробництва та торгових оборотів прискорилось у другому та третьому кварталі (рис. 1). Однак, четвертий квартал відмітився уповільненням росту економіки, що відповідно непрямо вплинуло на дестабілізацію на валютному ринку і як наслідок на відсоткову політику комерційних банків.



В цілому, можна вважати, що тенденції четвертого кварталу минулого року носять тимчасовий характер і зростання національної економіки продовжиться у 2023 році, що також підтверджується інвестиційними планами вітчизняних та іноземних компаній. При цьому, волатильність на валютному ринку та розширення гривневої ліквідності у фінансовій системі сформували серед гравців ринку банківських послуг інфляційні побоювання котрі почали закладатись у відсоткові ставки за кредитами починаючи з серпня минулого року. Це призвело до підвищення вартості ресурсів в середньому на 1,5-2% (рис. 2).



Як наслідок певне зниження вартості кредитів сприяло пожвавленню кредитування. Також, на тлі здешевлення фондування за минулий рік знизилися і процентні ставки за новими кредитами у гривні.

Як інформують в НБУ, за минулий рік портфель гривневих кредитів банків збільшився на 13,1% або на 65,8 млрд. грн. до 569,4 млрд. грн. Найбільш активно банки нарощували кредитування населення. Обсяг гривневих кредитів домогосподарств за 2017 рік зріс на 38,3%, насамперед за рахунок споживчого кредитування. Збільшенню попиту на кредити з боку населення сприяло зниження їхньої вартості, покращення споживчих настроїв та пом’якшення стандартів кредитування. Крім того, у 2017 році відбулось зростання номінальних та реальних доходів українців.

Паралельно зріс на 8,7% обсяг гривневих кредитів бізнесу під впливом поступового покращення платоспроможності позичальників, що в першу чергу обумовлено підвищенням інвестиційної активності в середині країни та зростанням цін на сировинні товари на світових ринках.

Позивною є також тенденція до скорочення обсягу залишків за кредитами в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) як для домогосподарств, так і бізнесу.

Разом із тим, у комерційних банків виникли у четвертому кварталі деякі побоювання щодо продовження економічного росту в Україні. В першу чергу, це пов’язано з політичними та геополітичними ризиками. В результаті, розмір кредитного портфеля почав скорочуватися в жовтні-листопаді 2017 року. Зокрема, динаміка кредитування у гривні дещо сповільнилась, а валютні кредити стали більш активно погашатися на фоні росту курсу долара в Україні (рис. 3).



Як наслідок, ефект заміщення зі сторони гривневого кредитування національної економіки виявися недостатнім для покриття скорочення розмірів валютних позик. Це закладає певні ризики в діяльність фінустанов, оскільки на фоні активної депозитної політики зменшилась маса активів, що приносять комерційним банкам доходи. Разом із тим, зниження динаміки індексу базових галузей звужує фінансово-асиміляційний потенціал для кредитування.

Таким чином, на фоні уповільнення темпів зростання ділової активності в Україні, комерційні банки у 2023 році будуть намагатися збільшити вкладення в державні боргові цінні папери, що відповідно буде звужувати базу для кредитування реального сектору економіки.

VADYM BARDAS
Investment and forecasting expert
EUROPEAN ANALYTICAL CENTRE