Для чого вітчизняному бізнесу потрібен комплаєнс та у чому його зміст? Днями Школа права Українського католицького університету за підтримки АО «Бачинський і партнери» та Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу UNIC провела круглий стіл «Корпоративний комплаєнс: потреби та переваги для бізнесу».

А учасниками круглого столу стали: Ірина Тимчишин, партнер міжнародної юридичної фірми Norton Rose Fulbright (Лондон, Велика Британія), Ганна Герасимчук, голова секретаріату Всеукраїнської мережі доброчесності і комплаєнсу (UNIC), Андрій Кавчук, комплаєнс-офіцер, партнер АО «Бачинський і партнери». Модерував захід Іван Городиський, директор Школи права УКУ, керуючий партнер Dexis Partners Law Firm.

Нагадаємо, що комплаєнс (англ. сompliance - згода, відповідність) - буквально означає відповідність будь-яким внутрішнім або зовнішнім вимогам або нормам. Під відповідністю мається на увазі частина системи управління/контролю в організації, пов'язана з ризиками невідповідності, недотримання вимог законодавства, нормативних документів, правил і стандартів наглядових органів, галузевих асоціацій та саморегулюючих організацій, кодексів поведінки тощо. Такі ризики невідповідності в кінцевому підсумку можуть виявлятися у формі застосування юридичних санкцій або санкцій регулюючих органів, фінансових або репутаційних втрат.

Відтак під час круглого столу учасники обговорили готовність українських фірм до впровадження комплаєнс-практик, конкретні кроки, які для цього потрібно зробити та діяльність Всеукраїнської мережі доброчесності і комплаєнсу.

Як зазначив Андрій Кавчук: «Чому комплаєнс потрібен бізнесу? Ми в Україні звикли гасити пожежі по факту їхнього виникнення. Натомість комплаєнс спрямований на те, щоб попереджати ризики і наслідки». За словами комплаєнс-офіцера, без цього не обійтися тому бізнесу, який орієнтований на довгострокову перспективу, на розвиток і на вихід за межі регіону, а згодом – і за межі України. Тому варто вчитися того, що попереджати негативні наслідки значно дешевше і простіше, ніж виправляти їх.

Зазначимо, для того, аби популяризувати ідею комплаєнсу в Україні, 19 травня 2017 року Рада бізнес-омбудсмена за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку і Організації економічного співробітництва та розвитку представила Всеукраїнську мережу доброчесності і комплаєнсу – нову ініціативу для бізнесу, який прагне працювати прозоро.

«Бізнес починає розуміти, що для того, щоб збільшувати свої масштаби, потрібно запроваджувати в Україні повноцінну систему комплаєнсу. Є прямий зв’язок між вартістю бізнесу та можливістю його розвитку», - зазначила під час круглого столу Ганна Герасимчук. А UNIC – це майданчик для просування ідеї відповідального бізнесу; платформа для впровадження стандартів доброчесності відповідно до кращих міжнародних практик; освітній проект, що популяризує ідею доброчесності та прозорості серед громадськості та бізнесу.

Натомість Ірина Тимчишин зазначила, що важко переконати у необхідності комплаєнсу компанії, які не хочуть вийти на міжнародний ринок. Інша справа – глобальні компанії, які працюють із міжнародними партнерами. Для них він стає критичною умовою для отримання великих контрактів: «Комплаєнс став більш всеохопним. Я знаю, що багато компаній, які роблять фінансові проекції, деколи не дуже хочуть виділяти багато коштів чи винаймати окрему людину для цієї функції, тому що вони вважають, що це не настільки важливо, щоб це робити. Реальність така, що майже всі великі бізнеси мусять мати in house юриста, який особисто відповідає за питання комплаєнсу. Чому? Тому що потрібно відстежувати зміни у законодавстві, які можуть виникнути у різних країнах і які будуть стосуватися вашої компанії. Тому це неможливо робити людині, яка робить багато різних речей».


Ігор Галущак
Львів