Представники владного істеблішменту не перестають повторювати про позитивну динаміку надходжень до Державного бюджету України в останні роки, пов’язуючи це з поступовим відновленням зростання економіки. Однак номінальне зростання надходжень до Держбюджету не означає реального покращення ситуації з бюджетними надходженнями та видатками.

Колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник акцентує увагу на тому, що «за даними травневої бюджетної звітності до загального фонду держказни за п’ять місяців поточного року надійшло 337,7 млрд. грн. Це на 22,7% більше січня-травня попереднього року. Здавалося б, є підстави стверджувати, що бюджет витяг значний недобір доходів перших місяців і увійшов у русло затвердженої законом про бюджет динаміки (20,7%). Все так, якби… Якби не НБУ.

Всього за останні два місяці Нацбанк перерахував у казну 2/3 встановленої законом річної суми. А це істотно спотворює динаміку. Без даного чинника бюджетні доходи відстають на 5 відсоткових пунктів від затвердженої законом цифри (без НБУ).

Для виходу на заплановані цифри бюджетного дефіциту варто опрацьовувати варіанти урізання бюджетних апетитів. Та чи варто сподіватися, що в умовах розгулу виборчого популізму це стане улюбленим заняттям українських політиків?».

Ситуацію могло б виправити розширення бази стягнення податкових платежів за рахунок виходу з тіні діяльності бізнесових структур, а також стимулююча податкова політика по відношенню до суб’єктів малого та середнього бізнесу. Але практика податкового регулювання демонструє іншу ситуацію, за якою необґрунтовано високі ставки окремих видів податків ще більше заганяють бізнес в тінь.

Також побоювання Віктора Пинзеника стосовно рецидиву виборчого популізму напередодні виборів Президента України у 2019 році мають реальне підґрунтя, що призведе до ще більшого розбалансування доходної та видаткової частин Держбюджету.

Український журнал «Економіст»