2019 рік – черговий шанс для економічного поворотуПишу «поворот», навіть «переворот», а не «прорив», бо останній надто вже набив оскому. Можу гарантувати, що дефолту не буде, оскільки вже майже 30 років Захід надає Україні рівно стільки, скільки потрібно для утримування на плаву.

Але і не більше, через сумніви у належному використанні. Тож у «стабільному» варіанті продовжиться животіння попереднього року з фанфарами на честь кожної частки відсотка покращення, яке народ ніяким чином не відчує, і ми залишимося унікальною країною, що розвивається, яка не розвивається.

Щодо «поворотної» альтернативи, то тут слід усвідомити що 3% сьогоднішньго зростання – це трава що пробилася крізь асфальт і досягла цього цілком самотужки. Так, капітальні вкладення (інвестиції) на 80% профінансовані власними коштами підприємств. Банки надали 6%, і їх участь за останні роки удвічі скоротилася. Славнозвісні іноземні інвестиції забезпечили менше 2%, і їх частка теж скорочуєтся.

Держава подвоїла свою участь і профінансувала з бюджету 14%. Але таке втручання погоди не робить, не кажучи про відволікання від безпосередніх функцій. Тепер можете уявити, який потенціал закатано під «асфальт» і що розкривається, якщо пропорцію між власними і залученими джерелами фінансування буде перевернуто. Тут багато шляхів для втілення, і хочу звернути увагу лише на те, що упускають більшість колег. Крім усього іншого, слід подолати табу, яке влада наклала на повернення незаконних капіталів, похованих по Кіпрах та Панамах.

Інтрига у тому, що навіть капітали Януковича повертають дуже неохоче, тому що це невідворотно потягне за собою і «розкрутку» сьогоднішніх можновладців. А на кону не менше 100 мільярдів доларів – і для кредитування, і для подолання інфляції та зниження ставок відсотків, і для зміцнення гривні.

Щодо необхідності зміцнення, то тут слід взяти до уваги хрестоматійну істину, що за надмірного послаблення національної валюти стимулювання експорту вироджується у пограбування країни. Тому у нас вирубають ліси, злочинність навколо бурштину, розквіт контрабанди і далі всюди.

Забороною вивозу лісу-кругляка держава фактично визнала таке пограбування, але лише імітує боротьбу з ним. Щодо чергової глобальної кризи, то вона дуже малоімовірна, тим паче, що описаним внутрішнім поворотам ніякі зовнішні впливи не перешкодять.

Володимир РЯБОШЛИК,
Фулбрайтівський професор Університету
штату Іллінойс, США,
Центр розвитку Інновацій, Київ





Друкувати
Найбільш популярні матеріали