Глобальна безпека як глобальний «температурний режим» впливає на всі держави, і методи оцінки конкретною державою своєї національної безпеки на сьогодні є абсурдними в умовах глобалізації та зміцнення тенденцій циклічного руху. Термін «національна безпека» можна використовувати лише як політику захисту національної економіки від економічних та інших шоків під час глобальних коливань.

У сучасній геостратегічній перспективі національна безпека України – це проактивна здатність країни. Україна з огляду на свою геополітичну позицію (знаходиться між двома центрами влади (НАТО на Заході та Півдні, а також Союз Росії та Білорусі – на Півночі та Сході) має гостру необхідність у формуванні сильної, прогнозованої та сучасної реалістичної стратегії національної безпеки. Забезпечення національної безпеки є засадничим чинником інклюзивності розвитку країни, що близько 16 років своєї незалежності не мала власної стратегії національної безпеки як такої. Всі ці роки вона була замінена політичною доцільністю. Відсутність цього концептуального документа мала досить негативний вплив на відносини із сусідами та союзниками. Базисом такої розробки має бути розуміння, що національна безпека містить три взаємозалежні рівні:

• безпека людини (громадянина);
• безпека суспільства;
• безпека держави.

Реальні розрахунки та скринінг динаміки якогось інтегрального показника індексу національної безпеки залишаються прерогативою наукової спільноти, тому універсальності в цьому питанні на рівні держави ще не досягнуто. Однак будь-які спроби вивести ці результати на національний та державний рівень вже є певною перемогою та кроком до примноження національної сили.

Наприклад, у своїх розрахунках ми бачимо картину (рис. 1-3) певної схожості результатів оцінки динаміки індексу національної безпеки для України незалежно від підходів до його оцінки:

Рис. 1 – розрахунок комплексного індексу національної безпеки України на основі методу нормування та стандартизації вхідних факторів, тобто індексів суббезпек, таких як соціально-економічна, політична, військова та екологічна. З рис. 1 видно, що суттєвий спад значень індексу спостерігався в період 2004-2005 років, тобто у період Помаранчевої революції, що значно зменшив рівень політичної та соціально-економічної безпеки. Також спад помітний у 2008-2009 роках – період світової фінансової кризи, а також у 2012, що характеризувався початком гальмуванням економіки. Значне зростання значень почалося після 2014 року, що може бути пов’язано зі збільшенням видатків на забезпечення безпеки країни в екологічну галузь та проведення значних реформ щодо зміцнення обороноздатності країни. Проте, незважаючи на зростання індексу в останні роки, його значення у 2016 було трохи вище середнього (0,5), а саме 0,625.



Рис. 1. Динаміка значень індексу національної безпеки України за період з 2000 по 2016 роки
Джерело: побудовано автором

Рис. 2 – інтегральний індекс національної безпеки України за складниками, запропонованими А.Качинським [Качинський А.Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень : монографія. К. : НІСД, 2013. – 104 с.]. Індекс може набувати значення від 0 до 1, зокрема: значення 0-0,25 характеризують критичний або дуже низький стан національної безпеки України (включення тут і в наступних діапазонах верхньої межі); значення 0,25-0,5 означають низький рівень національної безпеки; 0,5-0,75 – середній рівень; 0,75-1 – високий. Низький рівень національної безпеки спостерігався у 1998-1999 роках, а також з 2011 й донині. У 1998 році в державі відбувся фактично дефолт у зв’язку з фінансовою кризою, тому значення індексу досягло рекордно низької позначки за досліджуваний період незалежності України – 0,34. Негативні тенденції за останні роки пояснюються економічною кризою, порушенням територіальної цілісності держави, веденням воєнних дій, а також іншими трансформаційними процесами в державі.



Рис. 2. Динаміка інтегрального індексу національної безпеки України, обчисленого за складовими індикаторами Качинського, 1997-2017 роки
Джерело: побудовано автором

Рис. 3 – це динаміка інтегрального індексу національної безпеки України за складниками моделі збалансованого розвитку України, що запропонували автори Доктрини 2030, тобто згідно з людиноцентричним підходом [Доктрина збалансованого розвитку України 2030. URL:https://ukraine2030.org/uk]. Отримані значення цього індексу варто трактувати у протилежному сенсі, аніж першого індексу, тобто чим менше значення індексу, тим вищий рівень національної безпеки має країна: значення 0-0,25 характеризують високий рівень національної безпеки України (включаючи тут і в наступних діапазонах верхню межу); значення 0,25-0,5 означають середній рівень національної безпеки; 0,5-0,75 – низький рівень; 0,75-1 – критичний або дуже низький.



Рис. 3. Динаміка інтегрального індексу національної безпеки України, обчисленого за складовими людиноцентричної моделі збалансованого розвитку України авторів Доктрини 2030, за період 2003-2017 років
Джерело: побудовано автором

Якщо зробити прогнозування зазначених індексів, то найбільш оптимістичний прогноз інтегрального індексу національної безпеки України на 2023-2021 роки вказує на середній/помірний стан національної безпеки. Це означає, що, на превеликий жаль, чекати суттєвого поліпшення не варто.
Безпека нації – це перший обов’язок будь-якого уряду, основа свободи і процвітання в будь-якій державі.


Ганна Харламова, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У складі дослідницької групи п’яти провідних університетів України є ключовим співавтором видання «Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку», що лише упродовж 2017 року мало два видання загальним накладом дві тисячі примірників та увійшло до п’яти найпопулярніших українських видань. Перекладач та науковий редактор англійської версії цієї книги. У складі дослідницької групи п’яти провідних університетів України є ключовим співавтором видання «Біла книга економічної політики України до 2030: національний і регіональний виміри». Є співавтором проекту Закону України «Про Стратегію впровадження моделі збалансованого розвитку України до 2030 року».