Як Україна з потенційного економічного лідера Східної Європи перетворюється в сировинний придатокУ 2000 році в Україні вдалося подолати глибоку стагнацію національної економіки, яка мала місце в 1990-х роках і була зумовлена болісним переходом від командно-адміністративної системи господарювання до ринкових відносин. У 2002-2004 роках Україна демонструвала найбільш прискорені темпи економічного зростання на європейському континенті.

Формувалися передумови для подальшого економічного ривка і фактично забезпечення нової якості соціально-економічного розвитку. Однак політична нестабільність та волюнтаристська економічна політика урядів часів президентства Ющенка та Порошенка знівелювала той запас міцності, який був досягнутий у 2000-2004 роках.

Продемонструємо поступове сповзання України до рівня сировинного придатка на прикладі аграрного експорту. За результатами січня-серпня 2019 року питома вага аграрного експорту у загальних поставках України на зовнішні ринки дорівнювала 45,4%. Для порівняння, на експорт продукції металургії припадало 23,6%. За відповідний період минулого року ці показники дорівнювали відповідно 40,3 та 28,3%. Зростання поставок аграрного експорту в останні роки розпочалось у 2016 році – приріст 5%. У 2017 році відбулось пришвидшення до 16,2%.

Водночас прикметною рисою зростання обсягів аграрного експорту в останні роки є те, що значно зменшилася порівняно з 2001-2004 роками питома вага товарів з низькою доданою вартістю (наприклад продукція рослинного та тваринного походження). У той же час, обсяги експорту товарів з високою доданою вартістю зменшуються (продукція тваринництва та харчової промисловості). Зокрема, у 2016-2018 роках питома вага продукції з високою доданою вартістю в сукупному експорті сільськогосподарської і продовольчої продукції складала 21-23%.

Як Україна з потенційного економічного лідера Східної Європи перетворюється в сировинний придаток

Рис. 1. Український експорт сільськогосподарської та продовольчої продукції у 2001-2018 роках*

*розраховано European Analytical Centre за даними Державної служби статистики України та НБУ

Вагомий вплив на зниження частки агарного експорту з високою доданою вартістю здійснювали економічні цикли. Так, у період світової фінансової кризи 2008-2009 років відбулось зниження питомої ваги експорту агротоварів з високою доданою вартістю з 44,9 до 28,2%. Наступний етап (2013-2015) припадає на торгові війни з Російською Федерацією і як наслідок втрату ємнісного ринку СНД.

Обмежуючими розширене відтворення українського аграрного сектору чинниками, в першу чергу переробно-харчових виробництв, є недостатні квоти Європейського Союзу на окремі товари та повільна імплементація технічних регламентів якості і безпечності сільськогосподарської продукції, які функціонують в рамках ЄС.

Значний деструктивний вплив на процеси поглибленої переробки сільськогосподарської сировини здійснює відсутність мотивації у великих сільськогосподарських товаровиробників, яким попередні уряди створили тепличні умови в частині фізичного нарощення обсягів сировинного експорту на основі збільшення посівних площ експортоорієнтованих сільськогосподарських культур.

Василь Голян, директор Європейського аналітичного центру






Друкувати
Найбільш популярні матеріали