П’ять кроків для відновлення економічного зростання в УкраїніПрезиденти України Порошенко та Зеленський на відміну від своїх попередників мали унікальні можливості для відновлення економічного зростання, оскільки в парламенті їх підтримувала абсолютна більшість депутатів, що давало можливість оперативно формувати і впроваджувати ефективні антикризові заходи та застосовувати інструменти стимулювання ділової активності.

В перші роки президентства Порошенка до пропрезидентської парламентської коаліції входили Народний фронт, БПП, Батьківщина, Самопоміч та Радикальна партія Ляшка, а у випадку Зеленського – взагалі сформувалася монобільшість з депутатів Слуги народу. Однак відсутність ідеологічного осердя в правлячих коаліціях та різнопланові корпоративні інтереси не забезпечили прийняття вкрай необхідних законодавчих актів для відновлення економічного зростання.

Тому на даний момент особливої актуальності набуває створення умов для того, щоб національна економіка поступова виповзала із стагнаційної та девальваційно-інфляційної пастки.

1. Демонополізація та деолігархізація економіки. Антимонопольний комітет в останні роки перетворився з ефективного регуляторного органу, яким він був у 1994-2013 роках, в структуру, яка просто фіксує розвиток ринків і не забезпечує адекватної реакції на недобросовісну поведінку монопольних утворень. Тому епохального значення для зростання економіки України набуває прийняття законопроекту №4122 про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері антимонопольної політики, деолігархізації та забезпечення добросовісної конкуренції. Цей законопроект принципово змінює антимонопольну політику держави і змусить олігархів і їх структури працювати за цивілізованими законами, а не за «законом джунглів».

2. Наведення порядку на енергетичному ринку. В умовах численних зовнішніх ризиків, поширення пандемії коронавірусу відсутність належного контролю на енергетичному ринку призводить до штучного завищення цін на енергоносії, що супроводжується підвищенням затратності виробництва готової продукції і відповідно зниженням її конкурентоспроможності. Особливо некерованою є ситуація на ринку блакитного палива – природного газу. Доцільно прийняти законопроект №1122 про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо впорядкування ціноутворення та недопущення підвищення цін і тарифів на природний газ.

3. Встановлення жорсткого контролю за діяльністю державних корпорацій. Формування вищої ланки менеджменту держкорпорацій та введення до їх наглядових рад вітчизняних фахівців, які мають відповідну кваліфікацію та досвід роботи в конкретній галузі національної економіки. Відміна існуючого ручного режиму регулювання заробітної плати представників вищої ланки менеджменту та членів наглядових рад державних корпорацій шляхом прийняття законопроекту №2795 про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державного регулювання оплати праці в публічному секторі.

4. Відміна прийнятого у неконституційний спосіб Закону України №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який з 1 липня 2021 року відкриває ринок сільськогосподарських земель в Україні. В умовах подальшого економічного спаду запуск ринку сільськогосподарських земель унеможливить здатність вітчизняних суб’єктів малого та середнього аграрного бізнесу нарощувати банк земель і водночас створить додаткові канали для поглинання українських чорноземів транснаціональним капіталом, що несе значні ризики для господарської самодостатності не лише українського села, а й держави в цілому.

5. Відновлення економічних зв’язків з традиційними партнерами у секторі високотехнологічних виробництв. Економічна політика українських урядів у 2014-2020 роках остаточно перетворює Україну в сировинний придаток світової економіки. Україна виступає територією для розвитку експортоорієнтованого рослинництва, плоди якого використовуються закордоном як сировина для виробництва готової продукції продовольства та як сировина для виробництва твердого і рідкого палива. Фактично базовий тренд українського експорту у 2014-2020 роках – вивезення доданої вартості за межі країни. Нещодавнє зняття санкцій з двох машинобудівних підприємств та Рубіжанського картонно-тарного заводу має стати першою ластівкою для відновлення кооперації українських виробників зі своїми колись традиційними партнерами у сфері високотехнологічних виробництв, в першу чергу у машинобудуванні, де кожне додаткове робоче місце створює п’ять додаткових робочих місць у суміжних галузях.

Василь Голян, директор Європейського аналітичного центру





Друкувати
Найбільш популярні матеріали