Для суб’єктів господарювання, які проводять розрахунки в інвалюті, нові обмеження, установлені Нацбанком, означають уповільнення обіговості власних коштів і неможливість розпоряджатися ними повною мірою. Роз’яснення щодо нововведень та деякі поради керівникам і бухгалтерам подає UBR.

Отже, в чому полягають нові обмеження, що встановив НБУ для юр- та фізосіб?

По-перше, відтепер юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказати будь-яку валюту (крім платежів до бюджету, соціальних фондів) чи отримати її готівкою (крім виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних виплат, відряджень) ЛИШЕ в межах залишку коштів на їх поточних рахунках на початок операційного дня (без урахування сум, що надійдуть на поточний рахунок протягом робочого дня). Тобто якщо на рахунок надійдуть будь-які грошові кошти (у гривні, доларах, євро тощо), ці кошти можна буде зняти з рахунка (або перерахувати на інший рахунок) лише на наступний день. Виняток становить лише отримання готівки на виплату заробітної плати, пенсії, стипендії, соціальні виплати, відрядження. На них таке обмеження не поширюється (ч. 1 п. 4 Постанови №49).

По-друге, при купівлі інвалюти за дорученням юросіб та фізосіб-підприємців банки мають попередньо зараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 2900. Із цього рахунка кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше шостого операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок (ч. 5 п. 4 Постанови №49). А тому якщо підприємству необхідна буде інвалюта для проведення розрахунків, варто завчасно поклопотатися про її купівлю банком. А оскільки курс тепер гнучкий, ніхто точно не скаже, яким він буде завтра, не те що через тиждень. Таким чином, гривень на цей рахунок потрібно покласти якнайбільше – щоб вистачило. Крім того, це обмеження, найімовірніше, стосуватиметься й закордонних відряджень. А це навряд чи позитивно відобразиться на організації роботи підприємства.

По-третє, Постанова №49 тимчасово заборонила купувати інвалюту за гривні на міжбанківському валютному ринку України для:
- дострокового погашення резидентами кредитів, позик (фінансової допомоги) в інвалюті за договорами з нерезидентами, у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів;
- покриття частини страхових резервів страховиками;
- здійснення резидентами інвестицій за кордон.

А тому якщо підприємство вирішить достроково погасити кредит в інвалюті, уповноважений банк навряд чи дозволить це зробити.

Загалом якщо підприємствам у своїй госпдіяльності доводиться мати справу з інвалютою, то, зважаючи на такі нововведення від Нацбанку, діяти слід обережно та виважено, прораховуючи всі терміни для розрахунків і строків купівлі інвалюти.

Водночас Нацбанк тимчасово дозволив банкам купувати інвалюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізосіб (резидентів і нерезидентів) з метою переказу її за межі України за поточними валютними НЕторговельними операціями в сумі, що не перевищує в еквіваленті 50 тис. грн на місяць на одну фізособу. Однак таке обмеження не стосується:

- оплати витрат на навчання;
- оплати витрат на лікування в медзакладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих;
- оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати й витрати на поховання);
- переказів, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
- переказів, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;
- переказів коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти (ч. 4 п. 4 Постанови № 49).

Раніше в Україні вже введено обмеження щодо інвалютних переказів для фізосіб. Щоправда, воно стосується лише операцій у межах країни. Та, як бачимо, з 07.02.2014 р. до них додалися й обмеження переказів за кордон згідно з Постановою №49.