Володимир Олефір
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу
секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київ

Перед економікою України стоїть непросте завдання адаптуватись до європейських стандартів і норм в контексті курсу на євроінтеграцію. Як свідчить світовий досвід, членство у міжнародному інтеграційному об’єднанні дає національній економіці багато переваг від вільного доступу на ринки товарів, капіталів, робочої сили, інноваційних розробок тощо. Разом з тим, вступ до міжнародного інтеграційного об’єднання накладає на економіку низку обмежень, оскільки вона підпадає під єдині митні та регуляторні правила, стандарти, технічні регламенти та інші норми, які розробляються наднаціональними керівними органами інтеграційного об’єднання. Тому прийняттю політичних рішень щодо стратегії і тактики євроінтеграції повинно передувати ґрунтовне дослідження усіх здобутків і втрат для економіки від процесу євроінтеграції як у короткочасній, так і у віддаленій перспективі.

Для оцінки позитивних результатів і негативних наслідків від інтеграції до ЄС для вітчизняних виробників напоїв і кондитерських виробів було проаналізовано динаміку торгівлі України з ЄС цими товарами після вступу України до Світової організації торгівлі, яке відбулось у 2008 р. Лібералізація зовнішньої торгівлі посприяла збільшенню вітчизняного експорту до країн ЄС, а також експансії імпорту з ЄС на внутрішньому ринку України. На основі цієї інформації було зроблено оцінку конкурентоспроможності вітчизняних виробників кондитерських виробів, алкогольних і безалкогольних напоїв в контексті укладання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Для аналізу були відібрані товарні групи, які мають значну частку у зовнішній торгівлі і відносяться до товарів кінцевого споживання із відносно великим обсягом доданої вартості.

Ступінь конкурентоспроможності певного виду продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках характеризують такі показники як частка експорту у виробництві і частка імпорту у внутрішньому споживанні. Як видно з таблиці, серед алкогольних напоїв впродовж 2008-2013 рр. найбільш експортноорієнтованим було виробництво вина. Так само на внутрішньому ринку вина спостерігалась найбільша експансія імпорту. Таким чином, вітчизняна виноробна продукція була конкурентоспроможною на ринку Митного союзу, але одночасно зменшувала свою частку на внутрішньому ринку. Навпаки, виробництво пива було орієнтовано переважно на внутрішній ринок і в найменшій мірі потерпало від конкуренції



з боку імпорту. Міцні алкогольні напої щодо експортної орієнтації і конкурентоспроможності на внутрішньому ринку займали, так би мовити, проміжні позиції. Така ситуація склалась після приєднання України до СОТ у 2008 р. З певним ступенем імовірності можна очікувати, що подібні наслідки будуть і після укладання угоди про вільну торгівлю з ЄС.

Позитивним результатом євроінтеграції для вітчизняних виробників напоїв і кондитерських виробів буде залучення до передових європейських технологій, сучасного менеджменту і маркетингу. Однією із основних умов вступу до Європейського союзу є спроможність витримувати конкурентний тиск на внутрішньому ринку Співтовариства. Тому євроінтеграція є потужним стимулом до запровадження європейських стандартів виробництва і споживання, посилення боротьби із виробниками контрафактної продукції тощо. Після створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС при умові належного інвестиційного клімату можна очікувати збільшення капіталовкладень з країн ЄС у вітчизняну харчову промисловість.

Значні перспективи щодо збільшення експортних поставок після укладання угоди про вільну торгівлю з ЄС відкриваються для вітчизняної кондитерської галузі. Після лібералізації зовнішньої торгівлі і вступу України до СОТ для кондитерських виробів, зокрема, печива солодкого і вафель, шоколадних виробів і виробів кондитерських з цукру було зафіксовано збільшення експорту до країн ЄС і мінімальні обсяги експансії імпорту на внутрішньому ринку. Це свідчить про достатньо високу конкурентоспроможність вітчизняної кондитерської галузі та її спроможність в разі укладання угоди про вільну торгівлю з ЄС збільшити експортні поставки на європейський ринок і витримати конкурентний тиск з боку імпорту на внутрішньому ринку.

Аналіз періоду перебування України в СОТ свідчить про низьку конкурентоспроможність вітчизняних алкогольних напоїв на ринку ЄС. П’ять років членства в СОТ не дали можливість вітчизняним виробникам алкогольних напоїв збільшити експорт до країн ЄС. Більше того, що стосується міцних напоїв і вина, то мало місце зменшення експортних поставок. Географія поставок також суттєво не розширилась, оскільки переважна більшість експорту впродовж 2008-2013 рр. продовжувала надходити тільки до 5 країн ЄС: Німеччини, Польщі, Латвії, Литви, Естонії.

Низьку динаміку експортних поставок до країн ЄС алкогольних напоїв спричинив комплекс факторів. Далася взнаки як світова фінансова криза 2008-2009 рр. так і наступна боргова криза в країнах ЄС. Однак ключовими факторами, які перешкоджають поширенню вітчизняної продукції на європейському ринку є невідповідність стандартам ЄС, низька конкурентоспроможність продукції і слабка маркетингова підтримка вітчизняних брендів. Європейський споживач висуває високі вимоги до якості продукції, яка на внутрішньому ринку ЄС ретельно перевіряється. Таким чином, мало імовірно, що зменшення імпортного мита внаслідок укладання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС автоматично призведе до зростання вітчизняного експорту. Серед заходів, що можуть збільшити конкурентоспроможність вітчизняної продукції можна відзначити: зменшення податкового тиску на експортерів, демонополізація і приватизація спиртової галузі, збільшення ліцензійного виробництва українських брендів в країнах ЄС. Зокрема, що стосується кондитерських виробів, то компанія «Рошен» вже має власні виробничі потужності та дистриб’юторську мережу в Угорщині і Литві. Це дає можливість компанії рекламувати і поширювати вітчизняні торговельні марки на ринку ЄС.

Високий рівень вірогідності має експансія алкогольних виробів з ЄС на внутрішньому ринку України після укладання угоди про вільну торгівлю. Впродовж перших п’яти років членства України у СОТ імпорт продукції з ЄС збільшився по усіх видах алкогольних напоїв: міцних напоїв – у 6 разів, вина – у 4 рази, пива – у 2 рази. Таким чином, можна очікувати, що після набуття чинності угоди про вільну торгівлю експансія на внутрішньому ринку алкогольної продукції з ЄС буде ще більш інтенсивною.

Серед безалкогольних напоїв можливість збільшити експортні поставки до ЄС після укладання угоди про вільну торгівлю мають виробники фруктових і овочевих соків. Виробники мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв володіють незначним експортним потенціалом на ринку ЄС, оскільки після вступу України до СОТ їм не вдалося збільшити експортні поставки. Разом з тим, малоймовірно, що експансія імпорту з ЄС після укладання угоди про вільну торгівлю зменшить їх частку на внутрішньому ринку.

Cпеціально для Економіст