|
|
||
|
|
||
 Соціально-економічне піднесення українського села залежить від багатьох чинників – розвитку сільського господарства, несільськогосподарських видів діяльності, соціальної інфраструктури та екологічної стабільності. Сільськогосподарське виробництво залежить не лише від дії ресурсно-виробничих та впливу природно-кліматичних чинників, а й від комплексу меліоративних заходів, особливо в зоні ризикового землеробства (зони осушення, зрошення, гірські території). Це вимагає формування ефективного інструментарію державної підтримки особистих селянських та фермерських господарств при виникненні стихійних лих, щоб компенсувати селянам і суб’єктам аграрного бізнесу затрачені ресурси і втрати врожаю через засухи, пожежі, повені, паводки та заморозки. Цього року сільгосптоваровиробники багатьох регіонів України зазнали значних фінансових та матеріальних втрат внаслідок стихійних лих, але належної підтримки від держави так і не дочекалися, що підриває їх ресурсні можливості з повноцінного здійснення господарської діяльності вже у найближчій перспективі. Така байдужість державних органів – це маркер часткової атрофії в Україні перевіреного світовою практикою державного патерналізму до сільського господарства, що є необхідною умовою його конкурентоспроможності. З питаннями про перспективи прямої бюджетної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, застосування комплексу податкових та кредитних преференцій для селян та суб’єктів аграрного бізнесу, інституціонального та фінансового забезпечення модернізації меліоративних систем в зоні ризикового землеробства ми звернулися до автора ряду законодавчих ініціатив в частині застосування державою компенсаційних механізмів відшкодування втрат постраждалим від засухи територіям Півдня України, PhD in Law, народного депутата України Тетяни Плачкової.
|
|
|
||
|
||
 В останні роки посилилася сировинна спрямованість розвитку української економіки, що пояснюється зростанням частки сільськогосподарської і продовольчої продукції в структурі сукупного експорту. Водночас зростання експорту сировини – це фактично вивезення доданої вартості закордон. На часі визначення нових пріоритетів розвитку економіки, які зроблять Україну рівноцінним високорозвиненим країнам гравцем на глобальних ринках.
|
|
|
||
|
||
 Українська економіка є надмірно залежною від зовнішніх запозичень, в першу чергу, від траншів Міжнародного валютного фонду (МВФ). У світовій практиці транші МВФ розглядаються як сигнал для притоку інвестицій іноземних підприємницьких структур. Однак в Україні допомога МВФ не супроводжується збільшенням інвестиційних вливань нерезидентів.
|
|
|
||
|
|
||
 В останні роки українська влада так і не спромоглася забезпечити суттєве збільшення пенсій, що призвело до погіршення становища старшого покоління українців. Значний дефіцит Пенсійного фонду покривається за рахунок дотацій з держбюджету. Водночас влада не здійснює необхідних заходів для розширення бази наповнення Пенсійного фонду України.
|
|
|
||
|
||
 Нацбанк опублікував звітність після рекордного аукціону 15 грудня, на якому Мінфін продав найбільший пакет своїх ОВДП за всю історію України - на 51,4 млрд грн.
|
|
|
||
|
||
 Індекс споживчих настроїв (ІСН) українців, після зниження в листопаді на 9,2 пункту, в грудні виріс на 3,3 п. - до 65,7 п. За 200-бальною шкалою, свідчить дослідження агентства Info Sapiens.
|
|
|
||
|
|
||
 Голова НБУ озвучив основні очікування та виклики у роботі банківського сектору на 2021 рік.
|
|
|
||
|
||
 Верховна Рада знизила з 20% до 14% ставку ПДВ для деяких видів агропродукції, підтримавши в другому читанні законопроект №3656.
|
|
|
||
|
||
 Досвід останніх років показує, що вибір пріоритетних інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, не є адекватним реальним економічним передумовам та зрушенням в структурі господарського комплексу. Державний апарат продовжує надавати преференції наближеним до владного пулу бізнес-групам, тому і економічний ефект є незначним.
|
|
|
||
|
||
 Влада Зеленського взяла курс на тотальну приватизацію, що скоротить державний сектор економіки до мінімуму. За рахунок продажу державних активів влада планує закрити дірки в держбюджеті. Водночас продаж об’єктів державної власності не завжди відбувається на основі дотримання принципів прозорості та конкурентності.
|
|
|
||
|
||
 Парламент вніс ряд змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з поглибленням реформи децентралізації влади. Особливо резонансним було питання пов’язане із збереженням за бюджетами місцевого самоврядування частини акцизного податку на вироблене в Україні і ввезене на митну територію України пальне.
|
|
|
||
|
||
 Інвестиційна група ICU оцінює фінансування дефіциту державного бюджету в 2020 році в обсязі 200 млрд грн проти запланованих 298,4 млрд грн, повідомив старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Тарас Котович в ході онлайн-конференції у вівторок.
|
|
|
||
|
||
 Україна є одним з найбільших експортерів зернових культур, що значною мірою дозволяє підтримувати на належному рівні залучення валютних надходжень в національну економіку і забезпечувати відносну макроекономічну стабільність. Тому зменшення обсягів експорту зернових культур автоматично призводить до поглиблення кризових явищ в національній економіці.
|
|
|
||
|
||
 Уряду вдалося залучити більше 300 мільйонів доларів боргового фінансування, що поповнило валютні резерви Національного банку та забезпечило стабілізацію ситуації на валютному ринку.
|
