|
|
||
|
||
 Сьогодні перед Україною постали амбітні цілі у сфері енергетики. Наша країна не переживає економічний бум або зростання чисельності населення, однак вона має одну з найбільш енерговитратних економік у світі, що робить її вкрай вразливою від коливань цін на енергоносії, та залишається суттєво енергозалежною від країни-агресора. Енергетична бідність є великою проблемою зсередини країни, адже значна частина населення витрачає значну частину свого доходу на сплату рахунків за електрику і газ.
|
|
|
||
|
||
 Сільські території сьогодні є найбільш депресивною складовою соціально-економічного розвитку України. Така ситуація зумовлена домінуванням на переважній більшості сільських територій сільськогосподарських підприємств, які входять у вертикально та горизонтально інтегровані підприємницькі об’єднання холдингового типу. Такі агроформування, як правило, відзначаються монокультурною спрямованістю, що призвело до зменшення потреби в робочій силі і відповідно прискорило процеси збільшення безробітних та зниження рівня доходів сільських мешканців.
|
|
|
||
|
||
 Сьогодні в Україні спостерігаються перші ознаки уповільнення кумулятивного спаду економіки. Так, за даними Держстату України у вересні 2015 р. індекс промислової продукції становив 105,9% порівняно з попереднім місяцем. Упродовж ІІІ кварталу 2015 р. приріст обсягу прямих іноземних інвестицій в економіці України становив 4,3%, стабілізувався рівень роздрібного товарообороту, уповільнився процес зростання споживчих цін. Ці тенденції дають підстави для висновку, що економіка України починає наближається до максимальної точки падіння, після якої може розпочатися економічне зростання.
|
|
|
||
|
||
 Угода про асоціацію між Україною та ЄС (далі Угода Україна-ЄС) передбачає запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) починаючи вже з 1 січня 2016 року. Сьогодні перед українськими товаровиробниками постає дві актуальні проблеми: по-перше, не втратити вже завойованих позицій на внутрішньому ринку через можливий імпорт здешевлених та якісних європейських товарів-субститутів (а таке можливо, наприклад, для ринку побутових товарів, електротехнічної продукції, одягу та взуття, харчових продуктів); по-друге, спробувати знайти ніші для експорту до країн ЄС не лише товарів сировинної групи, але й готової промислової продукції.
|
|
|
||
|
||
 Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вимагає реалізації цілого комплексу інституціональних та фінансово-економічних заходів, спрямованих на конвергенцію національної економіки з економічною системою країн ЄС. З питаннями про те, як реалізація Угоди про асоціацію з ЄС вплине на примноження та використання національного багатства, ми звернулися до доктора економічних наук, провідного наукового співробітника Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Ірини Миколаївни Бобух.
|
|
|
||
|
||
 Ще на початку незалежності Україна обрала європейський вектор розвитку та інтеграції і вже майже чверть століття просувається по цьому напрямку. Особливо помітні зрушення відбулися у минулому та поточному роках, зокрема, підписана політична та економічна частини Угоди про асоціацію Україна-ЄС, парламенти більше двадцяти країн-членів Спільноти вже її ратифікували, а з Нового року буде відкрито всеохоплюючу та поглиблену зону вільної торгівлі (ЗВТ).
|
|
|
||
|
||
 Державна боргова політика за останні два роки зводиться в основному до збільшення розміру позик та зростання видатків на обслуговування та погашення державного боргу. Станом на 01.09.2015 розмір державного та гарантованого державою боргу складає 1500 млрд грн. (або 35 тис грн розрахунку на одного українця), тоді як лише 2 роки тому його розмір складав 585 млрд грн.
|
|
|
||
|
||
 У 2015 році Верховна Рада ввела заборону на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді на 10 років. На ділі це передбачає кардинальну зміну роботи експортерів лісу-кругляку та заготівельних підприємств. Але чи підніметься вітчизняна галузь деревообробки від такої заборони?
|
|
|
||
|
||
 Україна входить до десятки найбільших світових виробників та експортерів сталі.
|
|
|
||
|
||
 Ексклюзивне інтерв’ю провідного фахівця Інституту економіки та прогнозування НАН України Дмитра Крисанова журналу «Економіст»
|
|
|
||
|
||
 Наближається Всесвітній саміт з питань сталого розвитку, що має відбутися 25-27 вересня в Нью-Йорку. Такого роду міжнародні форуми, як правило, формулюють магістральні напрями розвитку для всієї світової спільноти. Україна завжди виступала активним учасником такого роду глобальних проектів, добросовісно виконуючи взяті на себе в рамках міжнародних конвенцій зобов’язання. Нинішній всесвітній форум для України має доленосне значення, оскільки країна потребує допомоги міжнародної спільноти у вирішенні комплексу соціально-економічних та екологічних проблем, а також у проведенні важливих для подолання кризових явищ реформ. Надзвичайно важливими реформами виступають децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування. З питаннями про те, як процеси децентралізації можуть наблизити Україну до сталого розвитку та підвищити результативність використання ендогенних чинників соціально-економічного піднесення її регіонів, ми звернулися до академіка НААН України, доктора економічних наук, професора, директора Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» Михайла Артемовича Хвесика.
|
|
|
||
|
|
||
 Відродження національного агропромислового комплексу на сьогодні залежить від ряду чинників, зокрема: від нарощення обсягів прямих та фінансових інвестицій у всі без винятку ланки агропродуктового ланцюга, відродження вітчизняної індустрії сільськогосподарського машинобудування, перегляду структури сільськогосподарського виробництва виходячи з відповідності розвитку окремих підгалузей наявним природно-кліматичним умовам, формування сучасних форм аграрного підприємництва, наближення наукових досліджень до реальної практики агропромислового виробництва.
|
Вимоги
Требования