Україна належить до групи малозабезпечених водними ресурсами держав, що робить раціоналізацію водокористування однією з основних передумов господарської самодостатності та національної екологічної безпеки. Складність вирішення даної проблеми пов’язана також з секторальними і виробничо-технічними особливостями господарського освоєння водно-ресурсного потенціалу (в одних секторах вода виступає матеріально-речовою основою готової продукції, в інших – забезпечуючим технологічний процес виробництва компонентом) та високим рівнем спрацювання об’єктів водогосподарської і водоохоронної інфраструктури, що призводить до необґрунтованих втрат свіжої води в системах водопостачання, погіршення якості питної води, зниження рівня очищення зворотних вод.

В умовах економічної кризи та загострення конфліктної ситуації на сході країни довгострокові пріоритети розвитку певною мірою відходять на другий план, поступаючись вирішенню поточних завдань. По-різному також сприймається за таких умов ідея сталого розвитку – такого, який забезпечує потреби теперішніх і не ставить під загрозу їх задоволення для прийдешніх поколінь.

Загострення економічних криз у світі, вплив багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів на розвиток економік країн світу все більше стимулює світову економічну наукову спільноту на пошуки нових підходів для вирішення непростих задач сьогодення. Як ніколи актуальним стає відомий вислів А.Ейнштейна «Ми не можемо вирішити проблеми за допомогою того ж самого мислення, яке ми використовували, коли створювали їх». Саме тому економічна наука шукає свою «чашу Грааля» саме на стику прикладного та гуманітарного – стику економіки з математикою. Адже саме математика здатна надати ґрунтовний базис для своєрідного моделювання й прогнозування ситуацій того, як велика сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів впливає і може в подальшому вплинути на соціально-економічний розвиток країни та добробут її громадян.

Загострення конкуренції на більшості ринків вимагає формування мобільних систем маркетингу підприємства. Маркетингова концепція стає основною домінантою розвитку підприємницьких структур різних сегментів національного господарства, оскільки створення продукту чи надання послуги, які відповідають запитам основної маси споживачів, – запорука розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу суб’єкта господарювання. Досвід останніх років показує, що традиційні уніфіковані прийоми маркетингу вже не спрацьовують з очікуваним ефектом, тому в систему маркетингової діяльності мають умонтовуватися нові креативні способи просування продукту чи послуги на ринок, щоб задовольнити потреби надмірно вибагливого споживача.

В останні десятиліття в Україні на переважній більшості сільськогосподарських угідь значно знизилася культура землеробства, що пов’язано з припиненням діяльності великої кількості крупнотоварних аграрних формувань і незадовільною системою державного контролю за дотриманням різними категоріями сільськогосподарських виробників вимог природоохоронного законодавства та принципів раціонального землекористування. Спад виробництва у галузі тваринництва призвів до різкого зниження обсягів внесення органічних добрив при вирощуванні переважної більшості сільськогосподарських культур, що надзвичайно негативно вплинуло на темпи відтворення гумусу.

Україна пережила в останні періоди вже не одну масштабну трансформацію як політичної, так і економічної підсистем суспільства. На жаль, магістральні напрями цих трансформацій дуже часто йшли в розріз із соціальними домінантами. Це призвело до виникнення українських феноменів «втраченого десятиліття» та «втрачених поколінь», відсутності «соціального ліфта», консервації квазіринкової моделі компрадорського капіталізму з тотальним домінуванням влади олігархів і перманентним зубожінням широких мас населення.

Последние события в Украине, связанные с дестабилизацией политической обстановки, в значительной степени определили краткосрочные тренды на рынке банковских услуг. Некоторые банки временно ограничили снятие денег в банкоматах, также ограничили клиентов в использовании кредитных средств и приостановили обслуживание пластиковых карт в некоторых регионах, где политическая ситуация достигла апогея напряжения. Национальный банк Украины признал некоторые банки, приближенные к бывшему руководству страны, неплатежеспособными, что привело к созданию Фондом гарантирования вкладов физических лиц в этих финансово-кредитных учреждениях временных администраций.

Погляд відомого економіста та громадського діяча Володимира Пилипчука на інтеграційні перспективи України в розмові з оглядачем Вадимом Бардасем спеціально для журналу «Економіст».

У рамках пошуку корисних економічних ініціатив журнал «Економіст» звернув увагу на програми, ідеї та дії декількох кандидатів у народні депутати України. Поступово ми розглянемо їх напрацювання й обіцянки. А сьогодні пропонуємо інтерв’ю кандидата в народні депутати по 223-му київському виборчому округу, відомого киянина і політика Віктора ПИЛИПИШИНА.

– Вікторе Петровичу, до фіналу кампанії залишилось не так багато часу, звичайне запитання: які враження й передчуття? Перемагаєте?
– Чим більше зустрічаюсь із киянами 223-го виборчого округу, тим більше впевнений у результаті, бо націленість нашої команди на пошук вирішення проблем кожного виборця – це, мені здається, єдина вірна стратегія й тактика. Навіть незважаючи на спроби чорного піару проти мене. Цей округ – це ж мій Шевченківський район. Я тут був головою районної адміністрації, люди мене знають і чорнопіарщикам тут нічого не світить.

Одним из наиболее неприятных последствий оранжевой революции можно считать окончательное оформление блока Юлии Тимошенко (БЮТ) в партию откровенно левого толка. Она даже просится теперь в Социнтерн.

Правда, «солидаризм» Юлии может ослабить позиции коммунистов и социалистов, но это не утешает. Ведь как социальный демагог, как популист Юлия намного сильнее Мороза, Симоненко и Витренко вместе взятых. Речь уже приходится вести не о левом крыле украинского политического спектра, а о чем-то левацком.

Очень хорошо помню, какой убежденной рыночницей она была в свою бытность вице-премьером. Это было естественно. Ведь именно рынок сделал ее «газовой принцессой». Такой она, конечно, и осталась.

По своим интересам, подходам, понятиям она была и остается руководителем крупной украинской бизнес-корпорации начала – середины девяностых годов. Бизнес-корпорации со всеми ее схемами и способами достижения успехов. На первом месте среди этих способов – соответствующие связи и предельная бесцеремонность в отношениях с конкурентами.

Село сегодня в трудном положении, потому что нет нужных ему законов и институтов – не работает ипотека, нет рынка земли. Хозяйство не может взять кредит под неразорительный процент. Кредиты, которые оно вынуждено брать, – это обдираловка. К сожалению, тут нет ничего нового. Так было в давние времена, когда роль кредитного учреждения выполняли сельские ростовщики. Весной дается натуральная или денежная ссуда на кабальных условиях, чтобы осенью мужик отдал почти весь урожай. В той системе никто не был виноват. Работала стихия примитивного внутридеревенского рынка. Но в том, что происходит сегодня, виноватые есть. Это – наши левые политики. Я так и не смог «пробить» стену, которую они воздвигли перед моими рыночными земельными законопроектами. Мы не создали рынка земли – приняли земельный кодекс, а положение о купле-продаже земли заморозили на пять лет. Таким образом, заморозилась и капитализация аграрного сектора.

У нас забывают, а забывать нельзя, что Советский Союз экономически задохнулся из-за тупиковой ситуации в сельском хозяйстве. Все получаемые страной нефтедоллары шли на закупку зерна, продуктов питания. А нас левые опять всё время тянут в лоно колхозного строя. Анатолий Степанович Гальчинский не раз мне говорил с полной убежденностью, что это похоже на злой умысел.