• 0
Економіка України: втрати та перспективи модернізаціїВалерій Геєць, академік Національної академії наук України
Перша хвиля економічного зростання (2000-2008 рр.) не сформувала достатнього потенціалу, тому для його забезпечення на довгостроковий період необхідна активізація наступної хвилі, яка має ґрунтуватися на новій економічній стратегії на основі залучення довгострокових факторів зростання, які повинні мати перш за все ендогенізовану природу і які по суті формують ендогенізовану модель забезпечення реалізації стратегії зростання економіки. Внутрішній кінцевий попит, розширення внутрішнього ринку, посилення внутрішньої конкуренції мають стати визначальними в забезпеченні динаміки економічного зростання.

Україна пішла шляхом імпортування базових соціально-економічних і політичних інститутів без аналізу їх відповідності національному менталітету, ціннісним орієнтирам, історичній парадигмі державного управління.

Успішність проектів модернізації багато в чому залежала від збереження і використання основ національної ідентичності і духовності. Відкидання останніх або вестернізація суспільства давала багато надій, але з реальною успішністю перетворень за західними шаблонами були проблеми.

І надалі мають відбуватися серйозні політичні та економічні реформи, завдяки яким українське суспільство наблизиться до таких форм існування, де філософія торгаша не буде домінуючою.
Детальніше
  • 17
Продовольча безпека країни: проблеми та механізми забезпеченняВирішення проблеми продовольчої безпеки України можливе лише за рахунок створення системи продовольчої безпеки кожного регіону з налагодженим організаційно-економічним механізмом.

Основне значення для формування такого механізму мають регіональні чинники, які тісно переплітаються з макро- і мікроекономічним факторами. На Волині він складається з сукупності таких чинників: обсягу власного виробництва продовольства і його окремих видів; його стійкості, надійності збереження продуктів харчування; купівельної спроможності населення; обсягу продовольства, цін, наявності фінансових ресурсів.

Прокоментувати продовольчу перспективу України та окремих регіонів, зокрема Волинської області, ми попросили завідувача відділом рослинництва Волинського інституту агропромислового виробництва НААН України Анатолія Білітюка, 35 років життя якого пов’язано з сільськогосподарським виробництвом і наукою.
Детальніше
  • 0
У цьому переконує голова Наукового товариства імені Сергія Подолинського, професор Володимир Шевчук

Землеробство має будуватися на природничих, а не політичних засадах– Чи справді земля не матиме ефективного господаря, поки замість абстрактного народу (власника землі, згідно з Конституцією), у неї, нарешті, не з’являться справжні власники?

– Господарів усіх благ встановлює, як правило, чинний у певній країні конституційний порядок. Такою є загальноприйнята у світі практика. Конституція України передбачає три форми власності. Тож власність на землю, як і на решту благ, може бути не лише державною чи комунальною, але і приватною. Та визначальним для ефективного господарювання на землі є не це, а дотримання законів природи, котрим має підпорядковуватися економіка, насамперед в аграрному секторі. Відтак стартом аграрних реформ, передусім земельної, має бути приведення юридичних законів у беззастережну відповідність до законів природи.

Це аксіома, відкрита світовими геніями, у т.ч. українськими мислителями. Нашими вченими зроблено унікальний внесок у золотий фонд загальнолюдської економіко-філософської культури, використання якого якраз на часі.
Детальніше
  • 0
Земельная реформа в Украине: истоки, приоритеты, противоречияВалерий ГЕЕЦ, академик Национальной академии наук Украины

Со стороны развитых стран стоит ожидать более жесткую борьбу не только за перераспределение трудовых, но и природных ресурсов в свою пользу с целью поддержания условий жизни, которые сформировались в этих странах.

Украина, имея значительные запасы черноземов мирового уровня, может включиться в борьбу за доминирование на рынках зерна, технических культур, продовольствия. Но другие страны будут реализовывать экспансию – для получения контроля над украинскими землями. Со временем может возникнуть серьезный конфликт между национальным и глобальным в борьбе за контроль над земельными ресурсами Украины.

Примером современных общественных потерь является незаконная приватизация наиболее ценных земельных участков сельскохозяйственного назначения, а также участков для неконтролируемой застройки городов и комфортных мест проживания, что происходит в массовом порядке.
Детальніше