Государственным бюджетом Украины на 2014 год предусмотрено существенное увеличение общего ресурса местных бюджетов - на 9,8%, или 21,7 млрд. грн. в сравнении с 2013 годом. При этом инвестиционный ресурс местных бюджетов на социально-экономическое развитие территорий вырос на 3,4 млрд. грн. и составил 16,2 млрд. грн.

«Здатність до самостійного інноваційного розвитку є основою національної стратегії розвитку» [3]. Дане твердження належить главі Китайської Народної Республіки (КНР) Ху Цзіньтао і, виходячи з вагомої ролі даної країни в сучасних умовах, є небезпідставним. Саме наявний рівень і потенційні можливості інноваційного розвитку Китаю визначили високі темпи економічного зростання, що є однією з основних характеристик країн з економіками емерджентного типу. Окрім зазначеного, до інших характерних рис країн емерджентного типу належать: наявність економік, що розвиваються, значна площа ефективної території, нестабільність політичної ситуації в країні, волатильність зовнішньоекономічної діяльності. Цілком зрозуміло, що, з одного боку, інвестування в економіку цих країн є відносно ризиковим, однак з іншого – може мати наслідком значну віддачу на вкладений капітал.

Українська влада в повних обсягах реалізує в життя ризиковану економічну політику, одночасно відкладаючи системні рішення на потім, чим посилює загрозу кризи в майбутньому і відлякує інвесторів. Нарощування державного боргу з метою фінансування соціального пакету влади в умовах падіння конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках та перевищення темпів приросту номінальної заробітної плати над продуктивністю праці створює загрози для стабільного функціонування фінансової системи держави у майбутньому.

Відсутність економічних реформ в першу чергу пов’язана з наявністю політичного фактора в економіці України. Дієвість теперішньої влади ставиться під сумнів у здатності в корені переломити ситуацію і зупинити сповзання економіки України в стагнацію. Про це свідчать нещодавно опубліковані статистичні дані за всіма секторами економіки (табл. 1).

Офіційно в Україні прив’язка курсу гривні до долара здійснювалася, починаючи з 2000 року, у режимі, класифікованому МВФ як «кероване плавання». Фахівці НБУ розуміють необхідність відмови від фіксації курсу та поступового посилення гнучкості курсового режиму. Але, в Україні існує низка перешкод для впровадження гнучкого режиму курсоутворення (наприклад, високий ступінь доларизації, недосконала законодавчо-нормативна база, висока залежність від політичних факторів, нескоординованість валютно-курсової політики з бюджетною, борговою, структурною тощо). В результаті таке впровадження є ризиковим.

Тим не менш все більше думок за те, що цільове значення курсу з часом потрібно змінювати, і тим більше не можна допускати фіксацію курсу, за якого формується колосальний дефіцит поточного рахунку (див. рис. нижче).

Суперечливість наслідків фіксованого курсу свідчить про те, що даний режим вже вичерпав свій потенціал і став економічним та фінансовим тягарем для економіки України.

Современная мировая экономика, или глобальная экономика, обычно представляется как экономика, которая основана на экономических системах всех стран мира или отдельных регионов (ведущих отраслей). Также современная экономика представлена как экономика региональных институциональных объединений (кластеров) – экономических систем региональных сообществ, которые создают общую глобальную систему.

На сегодняшний день мировая экономика нуждается в новой экономической архитекторе, и соответственно уникальной инновационной платформе, которая будет способствовать модернизации и инновационному развитию территорий.

Учитывая сложность перехода к государственному планированию экономики, следует осуществлять его постепенно. Наличие теории – это необходимое, но недостаточное условие успеха. Необходимы, как и в освоении космоса, свой Циолковский и свой Королёв, и неизмеримо большие затраты даже на экспериментальную реализацию идеи государственного планирования экономики в отдельной отрасли материального производства. Циолковские в экономико-математической теории уже состоялись – это Канторович, Данциг, Федоренко, Аганбегян, Новожилов, Глушков и др. Остановка за «экономическим» Королевым!

Постепенность выражается в том, что следует начать с более простого для реализации государственного планирования экономики, например, с топливно-энергетического комплекса (Минэнергоуголь и др.). Тем более, что его предприятия в значительной степени пока являются собственностью государства и министерство худо-бедно составляет материальные балансы по своей продукции, хотя и не используют для управления ими цен, балансирующих спрос и предложение.

Последние двадцать лет государственные деятели, лидеры политических партий, представители крупного бизнеса постоянно высказывали предположения об основных угрозах, которые стоят перед нашей страной и её гражданами. Чаще всего среди потенциальных угроз назывались потеря суверенитета, неопределённость внешнеполитических и внешнеэкономических векторов развития, ухудшение уровня благосостояния населения, негативные экологические экстерналии. К сожалению, на протяжении указанного периода так и не были определены на институциональном уровне реальные угрозы устойчивому развитию Украины и безопасности её граждан, что не позволило сформировать надёжные источники инвестирования целого комплекса проектов, способных не допустить трансформацию потенциальных угроз в реальные.

Украина занимает предпоследнее место по запасам питьевой воды на душу населения среди стран СНГ. При этом в Украине удельное централизированное водоснабжение более чем в два раза выше среднего уровня водоснабжения в высокоразвитых странах мира.

Как показывает международная практика, в мире около 35% населения поддаётся риску потребления некачественной питьевой воды. Больше 85% всех заболеваний связаны непосредственно с употреблением некачественной воды, в состав которой входят вещества, которые могут вызвать отравление.