• 0
Екологічні конфлікти як провісники глобальної війни за природні ресурсиВіктор САБАДАШ,
кандидат економічних наук,
голова Сумської обласної організації Всеукраїнської спілки вчених-економістів

«Природу легше за все покорити, підкорюючись їй»
Фр. Бекон


Екологозбалансований розвиток як пріоритетний напрям державної політики має враховувати соціо-еколого-економічні інтереси як можна більшого кола економічних суб’єктів, оскільки ступінь взаємопов’язаності рішень, які приймаються у різних сферах людської діяльності, є досить високим. Беззаперечним і очевидним є той факт, що досягнутий рівень соціально-економічного розвитку, який базувався на практично безконтрольному залученні і використанні природних ресурсів, досяг меж свого зростання. Обмеженість природних ресурсів і витратні тенденції у ресурсній політиці загрожують екологічними конфліктами (ЕК), наслідки яких досить складно спрогнозувати. Без своєчасного врегулювання ЕК трансформуються у міждержавні та міжрегіональні конфлікти, насильницькі протистояння і сутички. Реальність сьогодення така, що суспільство змушене жити в умовах існуючих ЕК, бути готовим до їх виникнення і запобігання, чітко усвідомлювати необхідність їх подолання, бути у змозі їх ефективно розв’язувати.
Детальніше
  • 0
Інвестиційний процес в Україні: проблеми сучасності та перспективи майбутньогоОлександр ЛАЙКО,
кандидат економічних наук,
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України


Нові вектори соціальної та економічної політики вимагають все більше фінансових ресурсів для своєї ефективної реалізації, а джерелом бюджетних надходжень має бути розвинений реальний сектор економіки. Вважається, що в нашій країні з її насиченістю природними багатствами та з надзвичайно сприятливою для економічного розвитку концентрацією ресурсних та деяких інфраструктурних факторів мав би спостерігатись бурхливий і стрімкий розвиток. Однак за результатами останніх двадцяти років ми ледь сягаємо значень економічних показників 1990 року, а за такими важливими показниками як ВВП, обсяг залучених інвестицій, ступінь придатності основних виробничих засобів, обсяг виробництва промислової та аграрної продукції і т.д. сучасна Україна навіть відстає. Незважаючи на очікування бурхливого розвитку та припливу інвестицій, суттєвого економічного зростання не відбувається. На нашу думку, проблема полягає у наявності в нашій країні лише ресурсної складової інвестиційного потенціалу при майже повній нерозвиненості інфраструктурного сектора та відсутності інституціональних умов для реалізації людської гуманітарно-інтелектуальної складової.
Детальніше
  • 17
Економіка в заручницях екології: хтось має це зупинитиВолодимир ПАРСЯК,
доктор економічних наук,
Національний університет
кораблебудування
імені адмірала Макарова, Миколаїв


«Політика – це концентрований прояв економіки». Були часи, коли цей вислів мав надзвичайну популярність. Напевно і в наші дні знайдеться чимала кількість людей, які знайдуть безліч аргументів на його користь. Ми лише скористаємося прийнятною формою, аби завершити логічний ланцюжок: «Економіка – концентрований прояв екології». Коло замкнене.

Людство перетворило економічне зростання у нав’язливу ідею. Навіть сповільнення його темпів сприймається як трагедія, про яку сповіщають падіння фондових індексів, втрати мільярдів грошових одиниць найбагатшими людьми планети та останніх заощаджень міноритаріями, масові звільнення найманих працівників, зниження рейтингів інвестиційної привабливості країн, позиції яких у світі споконвіку здавалися непохитними тощо.
Детальніше
  • 17
Экспорт Украины: нужно ли стимулирование с помощью 0-ставки НДС?1. Введение. В настоящее время много уделяется внимания разным зонам – Зоне свободной торговли (ЗСТ), Единому экономическому пространству (ЕЭП) и Таможенному союзу (ТС). Но этот вопрос не так прост, как кажется, так как есть аргументы как за, так и против свободных зон.

Главный аргумент «за»: минимальные пошлины – обе ЗСТ будут способствовать международному разделению труда, учитывающему возможности отдельных объединяющихся стран, что позволит поднять экономический рост в странах «зоны».

Главный аргумент «против»: ЗСТ приведут к сворачиванию отдельных неконкурентных производств и соответственно к росту безработицы. В этом случае говорится, что необходима защита отечественного производителя, протекционизм, т.е. отход от свободы торговли.

Думается, что более обоснованный вывод можно сделать, если рассмотреть эти аргументы вместе. И найти оптимальное соотношение между ними.
Детальніше
  • 0
Инфляция: причины и возможные меры по её предупреждению1. Введение. Пока «гром не грянет – мужик не перекрестится». Сейчас инфляционное «небо» относительно чистое: в январе – феврале этого года инфляция была небольшая, менее 0,5%. Но не исключено, что вскоре гром грянет. Поэтому имеет смысл ещё раз проанализировать причины инфляции и меры её предупреждения.

2. К основным причинам инфляции
обычно относят следующие:
- слабая конкуренция в Украине из-за высокого монополизма рынка [1];
- высокое налоговое давление;
- рост мировых цен на энергоресурсы и продовольственные товары;
- монетарный характер инфляции [2].

3. Конкуренция. Влияет ли конкуренция на инфляцию? Для этого предварительно зададимся вопросом: была ли конкуренция в 90-е годы выше, чем в 2000-е годы? Вряд ли? Особых доказательств этого в литературе я не встречал. Тем не менее, цены возросли за этот период более, чем в сотни тысяч раз.
Детальніше
  • 0
Земельная реформа в Украине: институциональные разрывы - окончание
Читать начало статьи

Земельный вопрос в контексте возрождения сельских территорий


Двадцать лет независимости, которые отмечались громкими декларациями о необходимости возрождения сельских территорий, так и не создали реальных предпосылок для повышения уровня жизни жителей села. За этот период обострились проблемы, касающиеся медицинского обслуживания населения, развития транспортной инфраструктуры, газификации, создания благоприятных условий для развития местного предпринимательства. Органы местного самоуправления, призванные отстаивать интересы сельского населения в высших эшелонах власти и в экономическом пространстве, в преобладающем большинстве так и не стали локомотивами социально-экономического подъема украинского села.

В дореформенный период сельская местность развивалась благодаря колхозам, совхозам, леспромхозам и предприятиям перерабатывающего сектора АПК. Субъекты перечисленных отраслей хозяйства создавали львиную долю рабочих мест. Но период глубокой экономической стагнации внес свои коррективы в планомерную жизнь сельских населенных пунктов: демонтирование крупных сельскохозяйственных предприятий, предприятий пищевой промышленности, деформационные процессы на лесопроизводственных субъектах хозяйствования кумулятивным образом повлияли на динамику занятости сельского населения и масштабы его миграции на более урбанизированные территории и в другие страны.
Детальніше
  • 0
Земельная реформа в Украине: институциональные разрывыЗемельная реформа в нашем государстве в последнее десятилетие стала одним из наиболее резонансных общественно-политических и социально-экономических явлений. Это не удивительно, поскольку земля является основным фактором производства в сельском хозяйстве, территориальным базисом развития производительных сил и концентрации других видов воспроизводимых и невоспроизводимых природных ресурсов. А учитывая то, что преобладающая часть сельскохозяйственных угодий отличается высоким уровнем плодородия, стремление овладеть таким ликвидным природным капиталом стало основной целью крупных предпринимательских структур – как отечественных, так и зарубежных.

По большому счету, стремление присвоить земельную ренту как раз и является основным мотивом акул агропродовольственного бизнеса, что и создает в значительной степени чрезмерную напряженность в земельном вопросе. Ну и, естественно, не менее деструктивное влияние на формирование прозрачных и равноправных земельных отношений имеют институциональные разрывы в сфере землепользования, которые проявляются в несоответствии между правовым оформлением институтов землехозяйствования и их реальным воплощением и одобрением в системе земельных отношений.
Детальніше