Фінанси інституційних секторів економіки України: стан, тенденції розвитку, практика реформування18 грудня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася науково-практична конференція «Фінанси інституційних секторів економіки України: стан, тенденції розвитку, практика реформування».

Під час конференції, організованої Центром економічних досліджень економічного факультету університету, близько 140 учасників, серед яких 25 представників центральних органів виконавчої влади та 28 докторів наук з провідних вищих навчальних закладів і наукових установ України, обговорили питання інституційних засад модернізації державних фінансів в Україні, розвитку системи управління державними фінансами в сучасних умовах, інституціональних деформацій у контексті загроз фінансовій безпеці України. Загалом дискусії відбувалися за кількома напрямами: нефінансові підприємства і організації (виробництво товарів та нефінансових послуг з метою отримання прибутку); фінансові організації (фінансове посередництво або допоміжна фінансова діяльність); домашні господарства (фізичні особи, виробники та споживачі товарів і послуг); некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства (громадські, політичні, релігійні і т.д.); державне управління (обслуговування умов життєдіяльності населення і підприємств) та зовнішньоекономічні зв’язки.
Детальніше
Новий погляд на формування державного антикризового управління економікою в умовах глобалізації26-27 листопада 2013 року в Державному вищому навчальному закладі «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за ініціативою кафедри макроекономіки та державного управління було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Державне антикризове управління економікою в умовах глобалізації».

Офіційними партнерами конференції стали:
• Шанхайський університет фінансів та економіки (Китай);
• Вроцлавський університет (Польща);
• Санкт-Петербурзький державний економічний університет (Росія);
• Брестський державний технічний університет (Білорусь);
а також провідні вітчизняні установи, серед яких:
• ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
• Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;
• Львівський національний університет імені Івана Франка;
• Львівський державний університет внутрішніх справ;
• Національна академія управління;
• Національна академія природоохоронного та курортного будівництва;
• Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського;
• Тернопільський національний економічний університет;
• Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
• Український журнал «Економіст».
Детальніше
Економіст: Держбюджет 2014 – бюджет проїдання і підготовки до виборівДержбюджет 2014 – швидше бюджет проїдання, ніж економічного розвитку. Про це заявив ректор Київського інституту банківської справи, доктор економічних наук Василь Фурман в прямому ефірі телеканалу «112 Україна», повідомляє прес-служба вишу.

За словами економіста, в ньому немає великих інвестиційних програм, спрямованих на розвиток тих чи інших пріоритетних галузей.

«Зменшення ціни на російський газ – це в абсолютних цифрах плюс 10 млрд дол. до бюджету. Якщо ці кошти використовувати – то на розвиток якихось галузей. Але коли ми дивимося бюджет, там цих пріоритетних галузей немає», – сказав він.
Детальніше
До президентських виборів курс гривні не змінитьсяРектор Київського інституту банківської справи, доктор економічних наук Василь Фурман переконаний, що до президентських виборів в Україні 2015 року курс гривні не зміниться.

«Все буде під контролем, як було протягом чотирьох років. Я вам скажу відкрито: за 2014 до президентських виборів навряд чи зміниться курс гривні, якщо не буде якихось форс-мажорних обставин. Якщо їх не буде, то буде все під контролем», - заявив Фурман в коментарі для інформаційного порталу Inpress.ua.
Детальніше
Про стратегію і тактику
Володимир Шедяков, доктор соціологічних наук


Події навколо опозиційних мітингів ще раз привернули увагу до питання щодо співвідношення стратегії і тактики проведення суспільних трансформацій, а також ролі суспільствознавчої науки в оптимізації методології їхнього здійснення. Чи оцінювати теперішні події з позицій травми від тривалих пострадянських трансформацій або в контексті чистого прояву рис постмодерну (з його безперервної конвеєрних інновацій, в тому числі і соціально-політичних) –якість соціального рівня свідомості в будь-якому випадку демонструє своє визначне значення для характеру влади. Але що є головним, а що другорядним у соціальних змінах? І чи пропонує суспільствознавство адекватний інструментарій аналізу, прогнозу та впливу для оптимізації процесів?
Детальніше
  • 0
Інвестиційна голка бюджетного дефіцитуПосилення бюджетного дисбалансу в Україні набуває все більшого загострення як результат сповільнення економічної динаміки, започатковане у другій половині 2012 року. Зменшення обсягу бюджетних надходжень, запланованих на 2013 р., стало причиною пошуку додаткових джерел фінансування дефіциту державного бюджету. Враховуючи фактор затягування світової фінансової кризи, а також загострення політичної боротьби у зв’язку з неформальним стартом передвиборчої президентської кампанії 2015 р., підвищуються ризики дестабілізації макроекономічного середовища, що сприятиме подальшому падінню обсягів виробництва.
Детальніше
Перехід України з дивізіону країн третього світу до першого. Досвід успішнихНещодавно відбулася досить цікава конференція на тему «Зміни в податковій системі України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС». Були керівники різних державних та приватних структур, в тому числі Міністерства зборів та доходів. Говорили про податки, їх кількість та зменшення їх розмірів. Дискусія була плідною. Але скільки їх було у нас в державі – конференцій, слухань з тих чи інших питань – сотні чи тисячі. І наче і є розуміння держструктур, і обіцянки є, а бізнесу все гірше й гірше, інвестори виводять капітали, люди бідніють…

Останні 20 років розвитку нашої держави можна сміливо назвати роками втрат. Ми програли практично всім нашим сусідам за різними соціально-економічними показниками. За 10 років ВВП таких країн як Польща, Туреччина, Росія зріс на 200-300%, а у нас лише на 30%...

Відсутність довгострокової стратегії розвитку держави, неефективність державного управління призвели до того, що ми маємо найвищі податки та найбільшу їх кількість у Європі, незахищеність прав власності та «продажні» суди, високу частку тіньової економіки, масову гіперкорупцію, повністю розбалансовану економіку…За роки незалежності частка економіки України в світовій економіці зменшилась у десять разів!!! І далі падає.
Детальніше