Новий погляд на формування державного антикризового управління економікою в умовах глобалізації26-27 листопада 2013 року в Державному вищому навчальному закладі «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за ініціативою кафедри макроекономіки та державного управління було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Державне антикризове управління економікою в умовах глобалізації».

Офіційними партнерами конференції стали:
• Шанхайський університет фінансів та економіки (Китай);
• Вроцлавський університет (Польща);
• Санкт-Петербурзький державний економічний університет (Росія);
• Брестський державний технічний університет (Білорусь);
а також провідні вітчизняні установи, серед яких:
• ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
• Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;
• Львівський національний університет імені Івана Франка;
• Львівський державний університет внутрішніх справ;
• Національна академія управління;
• Національна академія природоохоронного та курортного будівництва;
• Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського;
• Тернопільський національний економічний університет;
• Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
• Український журнал «Економіст».
Детальніше
Економіст: Держбюджет 2014 – бюджет проїдання і підготовки до виборівДержбюджет 2014 – швидше бюджет проїдання, ніж економічного розвитку. Про це заявив ректор Київського інституту банківської справи, доктор економічних наук Василь Фурман в прямому ефірі телеканалу «112 Україна», повідомляє прес-служба вишу.

За словами економіста, в ньому немає великих інвестиційних програм, спрямованих на розвиток тих чи інших пріоритетних галузей.

«Зменшення ціни на російський газ – це в абсолютних цифрах плюс 10 млрд дол. до бюджету. Якщо ці кошти використовувати – то на розвиток якихось галузей. Але коли ми дивимося бюджет, там цих пріоритетних галузей немає», – сказав він.
Детальніше
До президентських виборів курс гривні не змінитьсяРектор Київського інституту банківської справи, доктор економічних наук Василь Фурман переконаний, що до президентських виборів в Україні 2015 року курс гривні не зміниться.

«Все буде під контролем, як було протягом чотирьох років. Я вам скажу відкрито: за 2014 до президентських виборів навряд чи зміниться курс гривні, якщо не буде якихось форс-мажорних обставин. Якщо їх не буде, то буде все під контролем», - заявив Фурман в коментарі для інформаційного порталу Inpress.ua.
Детальніше
Про стратегію і тактику
Володимир Шедяков, доктор соціологічних наук


Події навколо опозиційних мітингів ще раз привернули увагу до питання щодо співвідношення стратегії і тактики проведення суспільних трансформацій, а також ролі суспільствознавчої науки в оптимізації методології їхнього здійснення. Чи оцінювати теперішні події з позицій травми від тривалих пострадянських трансформацій або в контексті чистого прояву рис постмодерну (з його безперервної конвеєрних інновацій, в тому числі і соціально-політичних) –якість соціального рівня свідомості в будь-якому випадку демонструє своє визначне значення для характеру влади. Але що є головним, а що другорядним у соціальних змінах? І чи пропонує суспільствознавство адекватний інструментарій аналізу, прогнозу та впливу для оптимізації процесів?
Детальніше
  • 0
Інвестиційна голка бюджетного дефіцитуПосилення бюджетного дисбалансу в Україні набуває все більшого загострення як результат сповільнення економічної динаміки, започатковане у другій половині 2012 року. Зменшення обсягу бюджетних надходжень, запланованих на 2013 р., стало причиною пошуку додаткових джерел фінансування дефіциту державного бюджету. Враховуючи фактор затягування світової фінансової кризи, а також загострення політичної боротьби у зв’язку з неформальним стартом передвиборчої президентської кампанії 2015 р., підвищуються ризики дестабілізації макроекономічного середовища, що сприятиме подальшому падінню обсягів виробництва.
Детальніше
Перехід України з дивізіону країн третього світу до першого. Досвід успішнихНещодавно відбулася досить цікава конференція на тему «Зміни в податковій системі України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС». Були керівники різних державних та приватних структур, в тому числі Міністерства зборів та доходів. Говорили про податки, їх кількість та зменшення їх розмірів. Дискусія була плідною. Але скільки їх було у нас в державі – конференцій, слухань з тих чи інших питань – сотні чи тисячі. І наче і є розуміння держструктур, і обіцянки є, а бізнесу все гірше й гірше, інвестори виводять капітали, люди бідніють…

Останні 20 років розвитку нашої держави можна сміливо назвати роками втрат. Ми програли практично всім нашим сусідам за різними соціально-економічними показниками. За 10 років ВВП таких країн як Польща, Туреччина, Росія зріс на 200-300%, а у нас лише на 30%...

Відсутність довгострокової стратегії розвитку держави, неефективність державного управління призвели до того, що ми маємо найвищі податки та найбільшу їх кількість у Європі, незахищеність прав власності та «продажні» суди, високу частку тіньової економіки, масову гіперкорупцію, повністю розбалансовану економіку…За роки незалежності частка економіки України в світовій економіці зменшилась у десять разів!!! І далі падає.
Детальніше
Глибина «занурення» у морську економіку визначає рівень піднесення країни: можна не вірити, легко переконатисяПочаток нового навчального року в Україні відзначився, серед іншого, примітною цікавинкою: на «мапі» центрів вищої економічної освіти з’явився ще один – Факультет економіки моря Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (http://www.nuos.edu.ua/uk/новини). Для журналу «Економіст» це непересічна подія, оскільки йдеться про наших давніх партнерів та активних дописувачів, відомих дотепер як Інженерно-економічний факультет НУК. Певні думки декана, члена редакційної колегії журналу із приводу згаданої події не залишать байдужими читачів.

Володимир ПАРСЯК, доктор економічних наук, професор
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв


Економіка моря?
Економіка моря.

Економіка моря!


Серед добре відомих визначень економіки, що мають відношення до тієї чи іншої наукової галузі, зосередимо у цій публікації особливу увагу лише на одному: діяльність, пов’язана з утворенням матеріальних умов життя людей. З огляду на її масштаби, розрізняють світову економіку або окремих держав, регіонів, міст, сфер господарювання (наприклад, морського транспортного комплексу, сільського господарства, суднобудування тощо).

За таким критерієм як інтенсивність обмінів із зовнішнім оточенням: відкриту або, навпаки, економіку автократії. Останнім часом впродовж дискусій, які відбуваються у професійних співтовариствах (наукових та підприємницьких), усе частіше й у різних аспектах можна почути про «економіку моря», або «морську економіку». Свого апогею вони досягли напередодні та відразу після ухвалення у 2009 р. Кабінетом Міністрів «Морської доктрини України на період 2035 р.», але (хіба що з меншою інтенсивністю) продовжуються дотепер.
Детальніше