|
|
||
|
|
||
 Представники діючої влади, обґрунтовуючи результативність здійснюваних ними «реформ», як правило, оперують номінальними величинами стосовно динаміки доходів і видатків Державного бюджету України і відповідно його дефіциту. Тому й не дивно, що дефіцит Державного бюджету України 2017 року можна трактувати по-різному.
|
|
|
||
|
|
||
 Перший Президент України Леонід Кравчук закликав депутатів проголосувати за законопроект №7206 «Купуй українське, плати українцям», а виборцям порадив «натиснути» на парламентарів, щоб ті ухвалили державницьке рішення.
|
|
|
||
|
|
||
 Прем’єр-міністр України анонсував передачу об’єднаним територіальним громадам земель державної власності поза межами населених пунктів. Громади отримають додатковий актив, який при правильному використанні може дати значний поштовх активізації ділової активності і відповідно соціально-економічному піднесенню населених пунктів.
|
|
|
||
|
|
||
 Найбільші виробничі підприємства, об’єднання промисловців та роботодавців вимагають негайного створення ЕКА і відповідальності чиновників МЕРТ, які зірвали своєчасну реалізацію закону про підтримку українського експорту. Відповідна резолюція була прийнята за результатами парламентського круглого столу «Рік закону про експортно-кредитне агентство. Чому гальмують український експорт?» та офіційно направлена Прем’єр-міністру керівниками Комітету з питань промислової політики та підприємництва та Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, під егідою яких проводився захід.
|
|
|
||
|
|
||
 Одним из знаковых высказываний на саммите 2018 года можно считать фразу Меркель: «Мы считаем, что разобщённость не приведёт нас к дальнейшему прогрессу, мы считаем, что нам нужно сотрудничать, что протекционизм – это неправильный ответ» . Безусловно, что для Меркель и для Германии это очевидно. Но насколько плох протекционизм для Украины?
|
|
|
||
|
|
||
 Одним з гальмівних чинників соціально-економічного піднесення України є висока енергомісткість виробництва продукції та надання послуг. Значною мірою високий рівень енергомісткості провокується непрозорими схемами на енергетичному ринку. Непрозорість на ринку послуг природних монополій (електропостачання, газопостачання, теплопостачання та водопостачання) має місце через небажання вищого управлінського істеблішменту сформувати сучасний механізм регулювання.
|
|
|
||
|
||
 Незважаючи на реляції представників влади стосовно успішності реформ, становище переважної більшості пересічних українців погіршується. Зрощення влади та вітчизняних олігархів посилило монополізацію базових ринків, що гальмує всі позитивні паростки перетворень, які були задекларовані Революцією Гідності.
|
|
|
||
|
||
 Ціна на газ в останні роки виступає одним з чинників, який визначає рівень благополуччя найменш захищених верств населення. Однією з основних причин завищених цін на блакитне паливо є свавілля газових олігархів через бездіяльність державних регуляторних органів, в першу чергу Антимонопольного комітету України. Газові олігархи виправдовують регулярне підвищення цін на газ вимогами МВФ.
|
|
|
||
|
|
||
 Після завершення періоду м’якої монетарної політики, що тривав протягом 2016-2017 років, Національний банк України з жовтня 2017 року розпочав поступове підвищення вартості гривневих ресурсів, переглянувши значення облікової ставки з 12,5% до 16% у січні поточного року.
|
|
|
||
|
|
||
 На пленарному засіданні депутатів Львівської міської ради було прийнято рішення про приєднання до Ініціативи «Мери за економічне зростання» (M4EG). Її мета – сприяти розвитку потенціалу місцевих органів влади країн Східного партнерства в стимулюванні економічного зростання, підвищенні рівня зайнятості, забезпеченні участі громадян в економічних, соціальних і культурних процесах на місцевому рівні, а також підвищенні їх добробуту та якості життя.
|
|
|
||
|
|
||
 В Україні спостерігається зростання обсягів виробництва та експорту сільськогосподарської продукції. Однак таке зростання не завжди корелює з відповідним перерозподілом доданих вартостей, отриманих в аграрному секторі, на користь сільських територій, які є основним ареалом здійснення сільськогосподарського виробництва, що не забезпечує реального збільшення доходів переважної більшості сільських мешканців.
|
|
|
||
|
|
||
 В останні роки внаслідок численних структурних зрушень у національному господарстві все більш вагому роль у відтворювальних пропорціях починає відігравати аграрний сектор. Окремі представники експертного середовища небезпідставно називають цей сектор «локомотивом» розвитку економіки. Хоча у вітчизняному агропромисловому виробництві є чимало проблем, які не дозволяють українським виробникам харчових продуктів підвищити рівень конкурентоспроможності власної продукції та стати повноцінними конкурентами іноземним виробникам, які вже тривалий час лідирують на глобальному ринку продовольства. Та й половинчаста інституціоналізація ринку сільськогосподарських земель не допомагає вітчизняним аграріям повною мірою використати свої потенційні можливості щодо підвищення рівня капіталізації власного бізнесу. Ми звернулися до генерального директора ВГО «Українська аграрна конфедерація», кандидата економічних наук Павла Васильовича Коваля з проханням відповісти на ряд запитань стосовно того, наскільки існуюче інституціональне підґрунтя національної аграрної політики здатне відповісти тим екзогенним та ендогенним викликам, які стоять перед українськими сільгоспвиробниками, й забезпечити формування сучасної моделі інноваційно-технологічної модернізації вітчизняного АПК.
|
Вимоги
Требования