|
|||
|
|||
![]() У сучасній економічній науці особливої значущості набуває вартісна економічна оцінка природного багатства України як капіталу. Попередні оцінки натепер є неповними, оскільки не враховують ринкових реалій розвитку національної економіки та не визначають реальної вартості природного багатства нашої держави. В таких умовах виникає необхідність удосконалення методів оцінки природних ресурсів із позицій підвищення рівня їх капіталізації. При цьому головним завданням стає розширення структури базових ознак обґрунтування за рахунок включення додаткових параметрів, пов’язаних із дисконтуванням, залежністю вартості природного капіталу від часу та ризиків тощо. Процес визначення вартості природного багатства потребує виконання перехресних оцінок, як за видами природного капіталу, включаючи земельні, водні, лісові, мінерально-сировинні ресурси, так і їх комплексами в рамках країни та її регіонів. Основою оцінки природного багатства України має бути комплексно-цільовий підхід, сутність якого полягає в оцінці актуального на момент оцінки ресурсу як природного капіталу. Комплексна вартісна економічна оцінка природних ресурсів дає змогу зіставити обсяги ресурсів, якість та їхню цінову структуру, а також визначити пріоритети щодо ефективності використання ресурсів на всіх рівнях управління. Кінцевим результатом комплексної оцінки природного багатства має оцінка вартісної складової природного капіталу України та її регіонів, визначення перспектив та ефективності його використання в системі національної економіки на засадах включення в обіг природно-ресурсних активів. Комплексна оцінка природного багатства включає оцінку вартостей та цінностей природного ресурсу як капіталу, що проявляються в результаті його використання як продуктивної сили в суспільному виробництві. Така оцінка орієнтована на забезпечення процесу інноваційної модернізації сфери природокористування держави відповідно до ідеологеми і завдань сталого розвитку національного господарства. Сучасні методи комплексної оцінки природного багатства мають базуватися на: • урахуванні фізичної наявності та якісних ознак природного ресурсу як капіталу за регіональними характеристиками розподілу; • визначенні характеристик елементів природного капіталу як ринкового товару, що, будучи залученим в обіг, має свою ринкову ціну як виробничий ресурс чи джерело доходу, на основі якої формується основна вартісна складова оцінювання природного багатства; • урахуванні не проявлених (прихованих) ціннісних ознак природного ресурсу, коли наявність природного ресурсу є фактором формування його актуальної ринкової вартості, а також прихованої суспільної екологічної та соціальної цінності; • визначенні дохідності використання природного ресурсу через оцінку основних ризиків та вигод від його залучення у господарський оборот; • урахуванні показника вартості екосистемного капіталу, який забезпечує синтез проявлених і непроявлених ознак ціни й цінності природного капіталу. Сутність цього показника полягає в тому, що він має бути позитивним і саме таким, що збільшує просту арифметичну суму вартостей складових природного багатства за рахунок включення поправочного коефіцієнта емерджентності, який ураховує ступінь впливу екосистемного фактора на сумарну вартість природного багатства. На основі вартості природного капіталу забезпечується врахування приросту вартості (капіталізацію) природного багатства за рахунок емерджентного характеру комплексної взаємодії природних та соціально-економічних чинників як функція від агрегованої вартості природного багатства, часу, коефіцієнта капіталізації та ставки дисконту. При цьому агрегована вартість розраховується як проста арифметична сума вартостей агрегованих компонентів природного капіталу (водних, земельних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів). Для ефективної комплексної оцінки природного багатства доцільно вдосконалити інформаційно-аналітичне забезпечення економічної оцінки природного багатства шляхом об’єднання факторних ознак і характеристик природних ресурсів, які б ураховували: наявність природних ресурсів у межах визначених складових природного капіталу; їх характеристики як капіталу й джерела доходу; системно-функціональні складові природних ресурсів щодо формування господарської діяльності; процеси їх самовідновлення та поновлювання в контексті забезпечення сталого розвитку. Комплексна економічна оцінка природного багатства України та її регіонів, спираючись на економічні, екологічні та соціальні складові, орієнтує на обґрунтування пріоритетів щодо прийняття ефективних рішень у проектах раціонального використання природних ресурсів відповідних територій, а також параметрів потенційної дохідності від їх використання та підвищення рівня безпеки природокористування в умовах сталого розвитку. Система комплексної оцінки включає оцінювання водного, земельного, лісового, мінерально-сировинного та екосистемного капіталу. Така оцінка є основною ланкою упорядкування господарської діяльності окремих територій за принципами «синьої» та «зеленої» економіки та додатковим інструментом обґрунтування національної безпеки в цілому. Це відбувається через упорядкування виробничої діяльності в напрямі максимізації ефекту використання природних ресурсів, поєднання оптимальних сучасних форм розвитку суспільного виробництва, зокрема за рахунок використання структурного управління та проектного підходу до раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Ігор Бистряков, доктор економічних наук, професор Дмитро Клиновий, кандидат економічних наук, доцент Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України»
|
Найбільш популярні матеріали