У 2015 році Верховна Рада ввела заборону на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді на 10 років. На ділі це передбачає кардинальну зміну роботи експортерів лісу-кругляку та заготівельних підприємств. Але чи підніметься вітчизняна галузь деревообробки від такої заборони?

Світовий експорт лісу-кругляку становить близько 120-130 млн. м3 на суму близько 10 млрд. дол. США на рік . На європейському ринку середня вартість лісу-кругляку становить 80-90 дол. США за м3, а обробленої деревини на порядок вища в залежності від ступеню обробки. Особливо цікавими для вітчизняних експортерів є Австрія, Німеччина та Італія.

А що відбувається з заготівлею лісу? За даними офіційної статистики в останні п’ять років збільшились обсяги заготівлі ліквідної деревини на 14%, з них - заготівлі лісоматеріалів круглих на 8,3%, паливної деревини на 18,2% та дров’яної деревини для технологічних потреб на 16,7%. Так за 2014 рік підприємствами лісового господарства поставлено на внутрішній ринок близько 10,9 млн. м3 необробленої деревини. Про реальні обсяги вирубки лісу можна тільки здогадуватись.

Також за офіційними даними впродовж останніх п’яти років відстежується тенденція збільшення експортних поставок на 28% (рис. 1). Експортується понад 30% лісу-кругляку від заготівлі (рис. 2), що дає лісогосподарствам 40% усієї виручки. Надходження до бюджету у вигляді податків від експорту необробленої деревини не перевищують 100 мільйонів гривень за рік. У 2014 рік експортовано необробленої деревини (лісу-кругляку) на суму 254 млн. дол. США, паливної деревини – 113 млн. дол. США, оброблених лісоматеріалів – 356 млн. дол. США. В експорті переважають лісоматеріали, а не вироби з деревини, тобто переважає експорт продукції з меншою доданою вартістю.

Рис. 1. Динаміка експорту лісу-кругляку


Рис. 2. Співвідношення заготівлі та експорту лісу-кругляку

У першому півріччі 2015 року найбільше лісу відвантажено лісогосподарськими підприємствами Житомирської, Київської, Рівненської, Закарпатської, Львівської та Чернігівської областей. Основними напрямами експорту були країни ЄС, Китай, Туреччина (рис. 3).

Рис. 3. Географія експорту лісу у 2015 році

На сьогодні експорт лісоматеріалів майже не регламентується, тобто експортери не сплачують мито, збори, ПДВ. Угода про асоціацію України та ЄС, вимоги СОТ не передбачають обмежень щодо експорту круглого лісу. Мито на необроблені матеріали до країн ЄС становить 0%, відсутній перехідний період та режимні обмеження. Ключова проблема галузі – експорт пиломатеріалів, що вироблені з лісу невідомого походження. Хоча новий закон передбачає використання сертифікатів про походження лісоматеріалів, що буде насправді покаже час.

Виробництво та експорт виробів з деревини має більші переваги порівняно з експортом лісоматеріалів (рис. 4). Проте Україна імпортує переважно деревинну продукцію з високою доданою вартістю. Особливо це стосується плит (ДСП, ДВП), столярних виробів та теслярських деталей для будівництва. Майже 80% цієї продукції імпортується з європейських країн.

Отже, постає питання про доцільність збільшення обсягів переробки лісоматеріалів та впровадження механізмів імпортозаміщення виробів з деревини. Навіщо купувати імпортні матеріали, коли можна виробляти власні?

В останні роки Україна збільшує конкурентні переваги у виробництві деревоволокнистих плит та столярних виробів, тому це перспективний напрям для імпортозаміщення.

Рис. 4. Порівняння питомих доходів від експорту однієї тони необроблених лісоматеріалів та виробів з деревини

Розвиток імпортозаміщення продукції деревообробної галузі дасть змогу зменшити імпорт будівельних матеріалів з деревини (ДСП, ДВП, фанери та столярних виробів) на 50%, що становитиме близько 116 млн. дол. США (рис. 5).

Рис. 5. Зміна обсягів імпорту виробів з деревини від впровадження заходів по імпортозаміщенню

Такі кроки дозволять забезпечити більш ефективне використання виробничих фондів деревообробної галузі та сприятиме створенню майже 2 000 додаткових робочих місць. Щорічний приріст до бюджетних та позабюджетних фондів становитиме близько 150 млн. грн. Тому постає питання про доцільність створення відповідних стимулів для вітчизняної деревообробної галузі з урахуванням того, що це повинно бути передбачено у вітчизняному законодавстві.

При грамотній політиці розвитку вітчизняної галузі деревообробки можливо збільшити експорт столярних та інших виробів з дерева. Це необхідно передбачити при розширенні так званої Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, підписання якої передбачено Угодою про асоціацію. А це поштовх для розвитку вітчизняної деревообробної галузі.

Олександр Биконя
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»