Банківська система України, як одна із найчутливіших сфер бізнесу до змін у зовнішньому середовищі, зазнала значних втрат протягом недавніх революції, війни та зміни влади в Україні. Кризові явища у банківському секторі зумовлені як об’єктивними причинами, так і непродуманою політикою регулятора, що призвело до посилення кредитного дефіциту у національній економіці. Квінтесенцією поглиблення банківської кризи став масовий відтік депозитів через побоювання громадян втратити свої заощадження.

Проблеми у вітчизняному фінансовому секторі почали швидко накопичуватися починаючи з 2012 року – останнього року відносної економічної стабільності в Україні. А оскільки економіка перестала рости, банки втратили можливість для розширення активів та відповідно формування основ щодо подальшого розвитку. Відсутність перспективи та жорстка монетарна політика НБУ у 2013 року з подальшою девальвацією у 2014 сформували значні розриви між активами та пасивами фінансових установ.

Гривнева вартість депозитного портфеля в результаті девальвації (через високу доларизацію економіки) суттєво виросла, тоді як кредитний портфель розпочав швидко втрачати свою якість та перетворився в проблемні активи. Внаслідок цього комерційні банки зіткнулись із значною потребою в ресурсах для формування резервів під проблемні кредити та відтоком тих коштів, які ще лишились у фінустановах, через зняття вкладів населення та бізнесом.

Основною причиною такої ситуації стала недовіра до банківської системи в цілому, котра виникла в результаті недовіри до держави (війна та революція завжди викликали нестабільність у банківському секторі та хвилю зняття вкладів).

Додала також проблем і непродумана політика НБУ щодо виділення рефінансування у зв’язку з тотальним банкрутством вітчизняних фінансових установ на основі суб’єктивних підходів, замість того, щоб здійснювати підтримку фінансового сектору за класичними принципами функціонування грошового ринку. Мова йде про виведення з банківської системи 59 банків, вкладники яких лишилися без своїх депозитів або отримали символічні 200 тис грн.

Крім того, виведення «Брокбізнесбанку», банку «Форум», «Фінанси та Кредит» та інших з фінансово-банківської системи є поспішним рішенням. В інших багатьох банків, виведених із системи, був неправильно сформований капітал і вони брали участь у його виведенні за межі України. Так що у НБУ було достатньо аргументів для того, щоб ввести тимчасову адміністрацію і позбавити ці банки ліцензії. На сьогодні, 44 банки перебувають під контролем НБУ, 14 банків не розкрили бенефеціарів і вони також можуть потрапити до списку виведених.

Ще однією проблемою для банків, котрі сьогодні отримують лише комісійний дохід, є складність у відновленні кредитування. На сьогодні банківська система України є неконкурентоспроможною в частині кредитування реального сектору економіки через відсутність ресурсів та вимивання депозитів. Банки можуть лише підтримувати діючі кредити тих клієнтів, які після кризи 2014 року зберегли виробництво. У 2016 році економіка України продовжить лежати на дні, що не дає підстав розглядати можливість відновлення кредитування. Реальне відновлення кредитування може розпочатися лише у 2017 році.

Якщо говорити про ресурсу базу фінансових установ, то адміністративні обмеження Нацбанку утримують банківську систему від вимивання ліквідності. Починаючи з жовтня 2013 року з банківської системи «йдуть» грошові кошти населення. Два роки підряд банківська система втрачає ліквідність. Тим не менше, адміністративні обмеження стримують цей процес.

Однак, якщо стоїть ціль приросту по депозитах, адміністративні обмеження можуть бути ефективними тільки в одному – повернути довіру до банків, щоб населення повернуло їм свої депозити, а заодно і ліквідність. У цьому випадку українська банківська система зможе відновити кредитування реального сектора економіки. Тим не менше, продовження обмежень не дозволяє повернути кошти назад у банки, оскільки власники капіталів не будуть розміщувати їх у комерційних установах за умов, коли кошти не можливо повернути назад.

Таким чином, жорстка та непослідовна політика НБУ з виведення комерційних банків та обмеження ліквідності не дозволяє розвиватися вітчизняним фінустановам та сприяє захопленню ринку тими, які лишилися у власності іноземних банків, в тому числі і російських, що ставить під загрозу фінансову безпеку країни.

Василь Голян,
директор громадської організації «Європейський аналітичний центр»