Наповнення Пенсійного фонду вже не перший рік є одним із основних завдань макроекономічної політики, оскільки поширення практики «зарплатних конвертів» не дає можливості сформувати достатню базу для наповнення даного фонду соціальної спрямованості. Тобто подолання синдрому «зарплатних конвертів» є необхідною умовою суттєвого збільшення надходжень до Пенсійного фонду.

Середньорічний розмір пенсії в Україні протягом 1996-2014 років хоч і зростав, але не відображав зростання купівельної спроможності населення. В 1996 році після проведення грошової реформи і введення в обіг гривні, середній розмір пенсії склав 38,7 грн. В 2000, 2005, 2008, 2012 і 2013 роках її розмір складав відповідно 68,9 грн, 316,2 грн, 776,0 грн, 1253,3 грн і 1470,7 грн.

В 2014 році з початком економічної кризи її розмір склав 1526,1 грн, що за середньорічним курсом долару становило 110 доларів на місяць. Прогнозоване Державною службою статистики України значення середньорічної пенсії на 2015 рік становить 1581,5 грн, що еквівалентно близько 60 доларам США за середньорічним курсом. Тобто з врахуванням девальвації гривні, пенсія в 2015 році зменшилася майже в двічі в порівнянні з попереднім роком. Пересічний українець пенсійного віку залишився на самоті в фінансовій скруті, а держава лише нагнітає «покращення» поточним зростанням цін за незмінних соціальних стандартів.

Важливого значення набуває суттєве збільшення мінімальної пенсії вже у короткостроковій перспективі, а для цього необхідно сформувати надійну базу стягнення соціальних платежів для поповнення Пенсійного фонду України. З цією метою необхідно подолати синдром «зарплатних конвертів», що дасть можливість різко збільшити надходження до Пенсійного фонду. Резерви збільшення надходжень до даного фонду варто шукати на підприємствах, які входять до вертикально-інтегрованих підприємницьких об’єднань і відзначаються високим рівнем прибутковості.


Василь Голян,
головний редактор журналу «Економіст»