На поточний момент складається ситуація, коли, у контексті розвитку фінансів та економіки, відбувається залучення водно-ресурсного потенціалу до цих процесів. Водні ресурси набувають рис і здатності генерувати ринкову вартість. Вони поступово включаються до діяльності окремих фінансових секторів та визначаються значним потенціалом розвитку бізнес-процесів.

Подібна ситуація більшою мірою характерна для країн ЄС, США та інших з високим рівнем розвитку. Вже звичними стали явища, коли на біржах котируються водні акції, відображені у The Guggenheim S&P Global Water Index ETF. Працюють біржові фонди, що інвестують у водну індустрію.

Для України однією з проблем, яка не сприяє активному позиціонуванню водних ресурсів у фінансово-економічній сфері, є нечіткі і низькі параметри їх вартісної оцінки, що спричиняє істотне “позаринкове” функціонування водних ресурсів (при їх значній потенціальній вартості).

У результаті цього значна кількість інвестиційних проектів стримується через низький рівень обгрунтування вартісних характеристик. Особливо це стосується іноземних інвесторів, які потребують чіткого розуміння вартості як водних ресурсів загалом в межах території прикладання капіталу, так і окремих елементів вартості. Зокрема потужні ТНК, які мають проекти у сфері водних ресурсів, наприклад Suez, Veolia, Nestle здійснюють належну оцінку потенційних вигод, що грунтуються на здатності генерувати вартість.

Виходячи з цього, на сучасному етапі важливо забезпечити проведення оцінки вартісних характеристик водних ресурсів з урахуванням базових властивостей води та грошових потоків, що можуть ними генеруватися.

Як показали проведені розрахунки, водні ресурси можуть генерувати значну вартість. За внутрішніми цінами показник їх вартості становить близько 68,8 млрд. грн., за світовими – 78,1 млрд. дол. Різниця цих вартостей істотна, основною причиною чого є відмінності між ціною водних ресурсів у межах України та їх світовими цінами. Водні ресурси в межах України великою мірою недооцінено.

Визначимо орієнтовні показники, з якими можна порівняти вартість водних ресурсів. За внутрішніми цінами (якщо йдеться про екологічну сферу) величинами, близько локалізованими до цього рівня, є капітальні інвестиції та поточні витрати на охорону і раціональне використання природних ресурсів (близько 20 млрд. грн.). Щодо загальних показників розвитку держави, то цю величину можна порівняти з ВРП потужного регіону (наприклад, Київської області). Оцінка її за світовими цінами є порівнянною з експортом товарів з України за рік.

Основний вклад у вартісні показники здійснюють фізичні характеристики. Їх питома вага у загальнодержавному показнику становить 69,2% за внутрішніми цінами і 41,5% – за світовими (табл.). Найменшу роль у формуванні відповідного загальнодержавного показника відіграють додаткові характеристики.




Спостерігаються вагомі варіації за внутрішніми і світовими цінами для різних характеристик. Для фізичних характеристик внутрішні ціни більшою мірою відповідають світовим, а для ринкових і додаткових – меншою.

Найістотнішими розбіжностями в цінах визначаються ринкові характеристики – через вагому диференціацію у сфері платежів за використання властивостей водних ресурсів. Базовим у формуванні таких відмінностей був вклад показника екопослуг і його субпоказників. Це свідчить, що екологічні послуги, які надаються водними ресурсами України (зокрема, з регулювання порушень, водорегулювання, водопостачання, водоочищення), не відповідають світовим ціновим стандартам. А це, у свою чергу, зумовлює необхідність розробки і впровадження дійових механізмів формування подібних характеристик, а також визначення можливостей їх імплементації до діючої системи платежів.

Відзначимо, що вартість водних ресурсів регіонально диференційована. Для окремих випадків показники територіальної диференціації є значними.

Як показує проведене групування регіонів, коло пріоритетних формують переважно західні і північні області України (із включенням столиці) (рис). Саме наведені регіони виступають територіальними лідерами за можливостями формування вартості водних ресурсів.

На поточному етапі (а також на перспективу) вони можуть слугувати полігонами адаптації для впровадження інвестиційних проектів, використання інноваційних інструментів для сфери водних ресурсів. Разом з тим, однією з проблем, яка може гальмувати подібні впровадження, є той факт, що для значної кількості випадків вартість формується за рахунок фізичних характеристик (тобто, простої наявності водних ресурсів на території). Необхідним видається посилення впливу ринкових і додаткових характеристик, що б свідчило про активне позиціювання водних ресурсів у ринкових процесах.



Які ж можливі шляхи впровадження отриманих результатів економічної оцінки по характеристиках вартості водних ресурсів?

По-перше, вартісні характеристики водних ресурсів можуть використовуватися під час розробки державних стратегій розвитку водного сектору.

По-друге, вартісні оцінки можуть бути підґрунтям під час впровадження новітніх інструментів фінансово-економічного регулювання. Безперечно, існуючі підходи, які показали свою результативність, необхідно і далі використовувати, але швидкі зміни середовища вимагають нових, здатних сформувати реальну відповідь на вимоги сьогодення. Якщо говорити про фінансово-економічну сферу, то вона потребує нових ресурсів, які досить важко залучити за допомогою консервативного інструментарію. Використання принципів ренти, платежів за екологічні послуги, залучення водних ресурсів до площини капіталізації – ці та інші інструменти вимагають реального обґрунтування цінових характеристик водних ресурсів.

По-третє, вартісні параметри як орієнтир для приватних інвесторів. На початку роботи зазначалося про бажання інвесторів чітко орієнтуватися на потенційні вигоди, що ґрунтуються на здатності генерувати вартість. Їх можливо визначити на основі як загальних, так і галузевих цінових показників.


Анатолій Сундук,
доктор економічних наук
Державна установа «Інститут економіки природокористування
та сталого розвитку Національної академії наук України»