Видобуток бурштину сьогодні став одним з найбільш резонансних видів природокористування, який так і не отримав належного інституційного супроводження, що й призвело до несанкціонованих дій окремих груп осіб як місцевих жителів, так і приїжджих шукачів швидкого заробітку. Об’єктивною причиною бурштинової лихоманки стало доведення до зубожіння жителів поліських сіл, які не маючи змоги отримувати необхідну величину доходів для забезпечення нормальних умов життєдіяльності, активно видобувають бурштин.

На думку Голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики Миколи Томенка, для нинішнього Уряду поняття якості життя людини, довкілля, сталого розвитку тощо нічого не означають і не є суттєвими, а тому вони не стали важливими і пріоритетними. Класичний приклад, за його словами, – з легалізацією та введенням цивілізованих правил у справі з видобутком та реалізацією бурштину.

Бурштин для найбільш депресивних сільських територій, якими є поліські села, може стати базою соціально-економічного відродження за умови, коли буде налагоджена його поглиблена переробка, що призведе до збільшення питомої ваги продукції з високою часткою доданої вартості та сприятиме створенню значної кількості нових робочих місць. Поглиблена переробка бурштину можлива, коли буде спрямовано в правове русло його видобуток.

Ефективною формою легалізації видобутку бурштину, при якій максимальною мірою будуть враховані інтереси сільських територіальних громад та вимоги природоохоронного законодавства, може бути державно-приватне партнерство. Це така форма підприємницької діяльності при якій одним з партнерів виступає держава чи територіальна громада, а іншим партнером – суб’єкт підприємницької діяльності. При цьому права власності на природні та природно-господарські активи не передаються приватному партнеру.

На сьогодні перелік сфер застосування угод державно-приватного партнерства у сфері господарського використання природних та природно-господарських об’єктів є надзвичайно звуженим, що не дає можливості залучити приватні інвестиції у сферу природокористування. До таких сфер сьогодні належать об’єкти водопостачання та водовідведення, осушувальні та зрошувальні системи, а також поводження з відходами.

Тобто першим кроком для запровадження угод державно-приватного партнерства має стати внесення змін до Закону України «Про державно-приватне партнерство», зокрема необхідно видобуток бурштину віднести до сфер встановлення партнерських відносин між державою та суб’єктами підприємницької діяльності. Другим кроком має стати визначення можливих форм організації видобутку бурштину, які передбачають передачу земель лісового фонду у тимчасове користування для видобутку бурштину.

Легалізація видобутку бурштину створить передумови для будівництва підприємств по його переробці для виробництва експортоорієнтованої продукції, що матиме вагомий вплив на темпи соціально-економічного піднесення сільських територій, особливо Полісся. Тому внесення видобутку бурштину до сфер застосування угод державно-приватного партнерства – вагомий чинник подолання інвестиційного дефіциту у поліських адміністративних районах.

Василь Голян, головний редактор журналу «Економіст»
CEO, EUROPEAN ANALYTICAL CENTRE