Соціально-економічний розвиток поліських адміністративних районів значною мірою пов'язаний з ефективним використанням місцевого природно-ресурсного потенціалу, який виступає сировинною базою розвитку сільськогосподарського виробництва, лісогосподарського, рекреаційного та водогосподарського підприємництва. Значні резерви для прискорення соціально-економічного піднесення сільських депресивних територій пов’язані з налагодженням видобутку бурштину.

Мова йде про правове врегулювання відносин щодо видобутку цього виду корисних копалин, оскільки в останні роки бурштинові клондайки стали віддзеркаленням правового нігілізму, який панує у сфері природокористування.

На жаль існуюче законодавство та сформована вертикаль управління природними ресурсами і охороною довкілля не відпрацювали дієвого механізму налагодження видобутку бурштину без нанесення шкоди навколишньому природному середовищу. Та це й не дивно, оскільки зберігається сформована в 90-ті роки модель регулювання природокористування, яка не дає можливості повною мірою використати усі можливі економічні механізми для ощадливого та збалансованого природокористування, а також для стимулювання повторного використання природної сировини. Ця модель також не відповідає тим вимогам, які пред’являються природоохоронними директивами, що є складовими Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

«Бурштинова лихоманка» чи «поліський армагеддон» – це маркер системи управління природокористуванням, яка є віддзеркаленням спотвореної економічної політики, що реалізується в Україні з кінця 1999 року, і яка заклала підвалини для компрадорсько-олігархічної моделі економіки. Зараз наступає момент, коли стане очевидним – чи будуть новообрані в 2015 році депутати обласних та районних рад формувати прозорий механізм видобутку і переробки бурштину, чи продовжуватимуть у завуальовані формі покривати існуючі схеми незаконного видобутку цінного органічного мінералу.

Законодавче врегулювання видобутку бурштину є дуже складним, оскільки потребує внесення суттєвих змін в окремі ресурсні кодекси (Кодекс України про надра, Земельний та Лісовий кодекси), а також вимагає відповідних рішень органів місцевого самоврядування. Бурштин – це корисна копалина і її видобуток є спеціальним природокористуванням, яке згідно вітчизняного законодавства є платним. Тобто за видобуток бурштину має стягуватися рентна плата за користування надрами для видобутку корисних копалин і розподілятися між бюджетами різного таксономічного рівня. Більше того, ареал залягання бурштину – це землі лісогосподарського призначення, які, як правило, перебувають у державній власності.

Тобто потребує врегулювання питання про передачу у тимчасове користування земель лісогосподарського призначення для користування надрами для видобутку корисних копалин – бурштину. Як зазначав автор у попередній публікації ефективною формою легалізації видобутку бурштину, при якій максимальною мірою будуть враховані інтереси сільських територіальних громад та вимоги природоохоронного законодавства, може бути державно-приватне партнерство. Це така форма підприємницької діяльності при якій одним з партнерів виступає держава чи територіальна громада, а іншим партнером – суб’єкт підприємницької діяльності. При цьому права власності на природні та природно-господарські активи не передаються приватному партнеру.

На сьогодні видобуток бурштину – не є сферою поширення угод державно-приватного партнерства. Тобто перший крок – внесення змін до Закону України «Про державно-приватне партнерство». Видобуток бурштину має стати об’єктом укладання угод державно-приватного партнерства. Другий крок – відпрацювання механізму передачі земель лісогосподарського призначення у тимчасове користування суб’єктам підприємницької діяльності для видобутку бурштину.

Мова йде про те, на яких умовах державні лісогосподарські підприємства зможуть надавати у тимчасове користування землі лісогосподарського призначення для видобутку бурштину з відповідним набором обмежень та обтяжень, а також на умовах строковості та платності. Третій крок – чітка ідентифікація форм державно-приватного партнерства, які можуть створюватися для видобутку бурштину.

Перспективною формою є створення статутних та нестатутних об’єднань (різновид державно-приватного партнерства), учасниками яких мають стати: державні лісогосподарські підприємства, які є постійними лісокористувачами та надають у тимчасове користування землі лісогосподарського призначення, підприємницька структура – оператор видобутку бурштину, орган місцевого самоврядування, покликаний забезпечувати дотримання інтересів місцевого населення, контролюючі органи, а також фінансово-кредитна установа.

Василь Голян,
головний редактор журналу «Економіст»
CEO, EUROPEAN ANALYTICAL CENTRE