Співвідношення сукупного чистого боргу Китаю до об’єму економіки за підсумками першого кварталу 2016 року зросло до рекордного рівня - 237% ВВП, що значно перевищує аналогічні показники порівнянних країн, що розвиваються і підвищує ризик фінансової кризи або тривалого економічного гальмування в КНР, пише Financial Times.

Станом на 31 березня сукупний чистий борг, включаючи внутрішні і зовнішні запозичення усіх боржників, досяг 163 трлн юанів ($ 25 трлн). Національний борг, включаючи заборгованість регіональних органів влади та підприємств, створених такими органами з метою запозичення, становить близько 35 трлн юанів.

У США і ряді країн єврозони сукупний чистий борг знаходиться на порівнюваному з Китаєм рівні, однак для світу, що розвивається подібне боргове навантаження є безпрецедентним. За даними Банку Міжнародних розрахунків (BIS), середній рівень для країн, з ринками, що розвиваються на кінець III кварталу 2015 року становив 175% ВВП, для єврозони - 270% ВВП, а в США він дорівнював 248% ВВП.

Однак набагато більше ніж абсолютний обсяг заборгованості і його зіставлення з величиною ВВП Китаю економістів турбують темпи накопичення боргу: на кінець 2007 року сумарний показник був майже на 90 процентних пунктів менший - 148% ВВП.

"Усі великі країни, які швидко нарощують борги, відчули або фінансову кризу, або тривале уповільнення темпів зростання ВВП", - відзначає головний інвестиційний стратег Goldman Sachs Ха Цзімін.

Підвищення боргового навантаження Китаю при одночасному зміцненні його зв'язків зі світовими фінансовими ринками входять в число причин, за якими Міжнародний валютний фонд (МВФ) раніше в квітні назвав Китай одним з ризиків для економіки розвинених країн, підкресливши, що цей ризик тільки посилюється.

Останні роки Пекіну доводилося маневрувати між короткостроковою підтримкою економічного зростання і зниженням боргового навантаження економіки, щоб уникнути довгострокових фінансових ризиків. Однак останнім часом, коли на ринках зросли побоювання "жорсткої посадки" китайської економіки, влада КНР стала енергійніше реалізувати різні стимулюючі програми.

У січні-березні 2016 року нові обсяги запозичень в Китаї підскочили на 6,2 трлн, що є найзначнішим приростом за будь-які три місяці поспіль в історії спостережень.

Практично усі економісти погоджуються з тим, що у Китаю є істотні боргові проблеми, але оцінки того, що буде відбуватися далі, розходяться.

Деякі чекають гострої фінансової кризи, яка нагадає США у 2008 році, крах банку Lehman Brothers, наступні потрясіннях на всіх ринках і загальносвітову рецесію. Інші пророкують Китаю затяжну "японську хворобу" - вкрай повільне зростання економіки і дефляцію протягом десятиліть. Є й ті, хто вірить, що Народному банку Китаю (ЦБ країни) вдасться запобігти найбільш згубним наслідкам боргових надмірностей.

bin.ua