Інституціональне та структурне переформатування національної економіки, що відбулось протягом 2014-2016 років, сформувало передумови, при яких найближчим часом агропромисловий комплекс буде основним детермінантом ділової активності в країні. У той же час, в світі продовжує активно розвиватися тренд зниження використання нафти та нафтопродуктів як основного джерела енергії і має місце нарощення потенціалу використання біопалива, зокрема створення нових потужностей для виробництва біодизелю через переробку ріпакової сировини.

Традиційна модель неоколоніалізму покликана забезпечити економічно розвинуті країни необхідною сировиною за рахунок розвитку низькодоходних видів діяльності у країнах третього світу. В даному контексті, експорт необробленої сільськогосподарської сировини активно підтримується як Європейським союзом, так і США. Підтвердженням цього є швидке зниження частки продукції з високою доданою вартістю у структурі експортних поставок сільськогосподарської та продовольчої продукції з України (рис. 1).

Загалом українськими експортерами за 10 місяців попереднього року було поставлено на зовнішні ринки аграрної продукції на суму 11,837 млрд. дол., що склало майже половину від усього експорту країни. Так, зернових культур за звітний період було експортовано на суму 4,8 млрд. дол., що на 0,5% менше від показника за аналогічний період 2015 року (становить 16,5% від загального експорту).

Рис. 1. Динаміка експорту сільськогосподарської продукції з України протягом 2001-2016 років (розраховано за даними Державної служби статистики України)

Крім того, за період, що аналізується, жирів і масел тваринного або рослинного походження на зовнішні ринки було поставлено на суму 3,1 млрд. дол., тобто на 19,5% більше, з часткою в 10,6% у загальному експорті, готових харчових продуктів – на суму 1,9 млрд. дол., що менше на 6,6% (становить 6,4% від загального експорту). В результаті чого, у січні-жовтні сформувалось позитивне сальдо торгівлі агропромисловою продукцією в розмірі 8,7 млрд. дол.

Загалом, питома вага продовольчих товарів та сировини для їх виробництва з 2010 року по 2016 виросла більш, ніж у два рази (рис. 2, 3).

Рис. 2. Структура експорту товарів з України у 2010 році (розраховано за даними Державної служби статистики України)


Рис. 3. Структура експорту товарів з України за результатами 11 місяців 2016 року (розраховано за даними Державної служби статистики України)

Майже половину всіх експортних надходжень від поставок сільськогосподарської продукції складають поступлення від продажу рослинного масла (42% або 5,6 млрд. дол.). Іншими основними статтями експорту продовольства є зернові з часткою 41% (5,4 млрд. дол.) та олійні культури з часткою 10% (1,3 млрд. дол.). На експорт м'ясної продукції в загальному обсязі виручки за вказаний період припадало лише 3% (354 млн. дол.), а молочна продукція принесла Україні 1% експортної виручки (144,8 млн. дол.).

З продукції з високою доданою вартістю Україна збільшила експорт м'яса птиці до 224 тис. т, що перевищує показник за весь 2015 року на 68%. Однак, у вартісному вираженні експорт м'яса птиці за вказаний період 2016 року приніс лише 271,7 млн. дол. (226,9 млн. дол. в 2015 році), а частка ЄС у структурі експорту цієї продукції з України в січні-вересні 2016 року знизилась до 16%. (у 2015 році – 17%).

Разом із тим більшою мірою реалізувати аграрний потенціал України не дозволила динаміка цін на зернові на світових ринках (рис. 4). Починаючи з другої половини 2012 року на сировинних ринках триває низхідна тенденція, що дещо уповільнилась у перший половині 2015 року та отримала новий імпульс в кінці 2015 року. Тим не менше, якщо розглядати поточну ситуацію з цінами на пшеницю, то можна очікувати стабілізації цінової кон’юнктури щонайменше до середини 2017 року. Так, січень ознаменувався активним зростання цін на трьохмісячні ф’ючерси, що прибавили від початку року більше 5,5%.

Рис. 4. Динаміка цін на ф’ючерси на поставку пшениці з 3-х місячним часовим лагом

Якщо цінова кон’юнктура на сировинних ринках у 2017 році починає складатися на користь вітчизняних виробників, то інша тенденція – збільшення експорту с/г товарів з низькою доданою вартістю – тільки нарощує обороти, посилюючи сировинну орієнтацію національної економіки та скорочуючи тим самим розмір доданої вартості, що отримує національна економіка. Свідченням цього є збільшення обсягів вирощування ріпаку, який не переробляється в Україні та використовується як сировина для виробництва біодизелю (рис. 5).

Збільшення виробництва даної технічної культури зумовлено тим, що в Євросоюзі вже не перший рік попит перевищує пропозицію необробленого ріпаку і цей дефіцит значною мірою усувається за рахунок української сировини. Більше того, ЄС прийняв нові енергетичні індикатори – збільшена частка енергії, яка має вироблятися з відновних джерел, що стимулює на перспективу зростання виробництва біологічного палива.

Рис. 5. Порівняльний аналіз динаміки площі, з якої зібрано ріпак протягом 2000-2015 рр., та обсягу виробництва ріпаку у 2015 році за регіонами України (розраховано за даними Державної служби статистики України)

В свою чергу Україна буде й надалі збільшувати посівні площі даної культури та виснажувати ґрунти, підвищуючи сировинну залежність від світових ринків. Вже сьогодні посіви даної технічної культури домінують в регіонах з найбільш родючими ґрунтами (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька та Черкаська області).


Василь Голян,
головний редактор наукового
та громадсько-політичного журналу «Економіст»