Після націоналізації Приватбанку випливли на поверхню чорні плями діяльності створеного «комсомольцями-добровальцями» банку. Регулятор та інші органи державної влади вчасно не обмежили монополізацію цією фінансово-кредитною установою ринку банківських послуг, тому й отримали банківського монстра, проблеми котрого у підсумку лягли важким тягарем на державу.

Як зазначає на своїй сторінці у Facebook Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, Приватбанк давно і виразно окреслив свій шлях монополіста у різних сегментах банківської діяльності, шлях порушення банківських нормативів, аморального прагнення заробити на необізнаних позичальниках і вкладниках, шлях лихварства. Зупинити його рух у цьому небезпечному для суспільства напрямку, зобов’язані були державні органи: НБУ, Антимонопольний комітет, нарешті – державна влада. Не зупинили.

Саме Національний банк України, наділений регуляторною, наглядовою і контролюючою функціями, відповідає за банківський нагляд. Відповідальність за цю «помилку» розміром в 148 млрд. грн. лежить на всіх керівниках НБУ, починаючи ще з п. Ющенка, але різною мірою. Вони бачили становлення цього супермонополіста, спостерігали зухвале порушення ним банківських економічних нормативів і… дозволяли йому ставати «суспільно важливим банком, який не може збанкрутувати».

Нинішня керівничка НБУ, п. Гонтарєва, проголосивши, що її головним завданням є виконання вимог МВФ, доруйновує українську грошово-кредитну систему під інформаційною завісою про «кишенькові банки», «банки-зомбі», «банки-пилососи» з малим капіталом, банкрутуючи їх.

Банкрутство банку – це своєрідний «інсульт» для економіки. Малого банку – мікроінсульт, великого – обширний інсульт, адже при банкрутстві страждають і гинуть «клітини» економіки – клієнти цих банків. Вони втрачають свою економічну «кров», тобто гроші (вона опиняється у розпорядженні влади).

Велика чи мала частина економіки, в залежності від кількості і економічних розмірів клієнтів банку, паралізується. Ці удари Національного банку України по українських банках, їх клієнтах і економіці, названі «зачисткою», коштують суспільству вже майже півтрильйона гривень.

Тобто поступово розвінчується міф про доленосну роль Приватбанку для розвитку національної економіки. Великі обороти цієї фінансово-банківської установи отримувалися внаслідок тепличних умов, які створили Приватбанку НБУ та Антимонопольний комітет України. В результаті держава понесла значні втрати у зв’язку з необхідністю докапіталізації створеного у 1992 році «комсомольцями-добровольцями» банку.

Український журнал «Економіст»