Український уряд все більше занурюється у боргову кабалу МВФ. Економічна ситуація в країні така хитка, що затримка чергового траншу МВФ може мати непрогнозовані наслідки. Та вимоги МВФ перед наданням траншу стають все більш непідйомними, але український уряд готовий їх виконати для того, щоб продовжити своє політичне життя.

На своїй сторінці у Facebook народний депутат України Євген Мураєв зазначає, що «міністр Данилюк акуратно анонсує підвищення пенсійного віку і продаж землі. На початку року члени Кабміну Розенко і Рева дружно запевняли, що ніколи не погодяться з вимогами МВФ на шкоду своїй рідній країні. Але коли це таке було, щоб уряд міг відмовити цілому МВФ? Країна почекає.

І ось, напередодні траншу, Данилюк каже, що їх інтереси збігаються. Всім потрібна «справедлива, збалансована пенсійна система». Але як в будь-якому бюджеті, щоб збалансувати, потрібно або грошей більше покласти, або зменшити витрати. Грошей не передбачається. Отже, треба перерахувати, зменшити і, звичайно, підняти пенсійний вік, відразу знявши витрати на тих, хто «не досяг рубежу». В принципі, все це прописано в Середньостроковій стратегії до 2020 року.

З приводу ринку землі – це взагалі стандартна пугалка, коли громадянам розповідають, що вони не стануть багатшими, якщо не підпишуться на нові правила. Те ж саме було під час першої приватизації з «ваучерами» і «акціями», які потім просто обнулили.

Нарешті, міркування про банківську систему взагалі викликають посмішку. Держава отримала такий великий сегмент ринку, очевидно, після переходу «Приватбанку» в його власність. Питання: навіщо це було робити, якщо тепер потрібно з неї «виходити», ще й собі в збиток. Все це позбавлене елементарної логіки. Але так хочуть іноземні дядьки. Тому чиновники уряду Гройсмана будуть далі гнути їх лінію. Ну, а ми будемо у відповідь гнути свою».

Підняття пенсійного віку може викликати нову хвилю невдоволення. Запуск ринку сільськогосподарських земель в умовах кризового стану національної економіки призведе до продажу земельних активів за заниженими цінами, що ще більше поглибить соціальні негаразди села та посилить монополізацію аграрних ринків вертикально та гризонтально інтегрованими агропромисловими утвореннями холдингового типу.

Український журнал «Економіст»