За період з 2014 по 2107 рік, незважаючи на декларації про необхідність переходу до прозорої і соціально-орієнтованої ринкової економіки, і надалі надаються численні преференції кланово-олігархічним групам і весь тягар так званих реформ переноситься на найбідніші верстви населення. Саме пересічний українець за рахунок своїх скромних доходів має відшкодовувати втрати енергії у фізично спрацьованих мережах природним монополіям, власниками яких є вітчизняні олігархи або ж транснаціональні корпорації.

За останній рік вже відбулось декілька хвиль зростання тарифів за послуги тепло-, газо- та електропостачання, що знекровлює заощадження домогосподарств і сприяє подальшому зростанню надприбутків природних монополій, значна частина яких потім виводиться в офшорні резиденції.

Вагомою складовою витрат домогосподарств є придбання продуктів харчування, на які залежно від вибраного року витрачалось приблизно 50% сімейного бюджету домогосподарств. Так, в 2005 році населення направляло 51,5% власних доходів на харчування. Мінімальне значення даного показника зафіксовано в 2008 році – 48,7%. Однак починаючи з 2014 року витрати населення на продукти харчування почали активно зростати через падіння реальних доходів та швидке зростання цін. В результаті, в 2016 році домогосподарства майже всі свої доходи витрачають лише на оплату послуг ЖКГ та на харчування (рис. 1).



Таким чином, незважаючи на систему субсидій, що фактично використовується енергетичними олігархами для відмивання коштів з Державного бюджету України, населення України продовжує збільшувати свої витрати на оплату послуг житлово-комунального господарства та придбання продуктів харчування. Разом із тим, починаючи з 2015 року в домогосподарств не залишається коштів на купівлю товарів тривалого користування, зокрема побутової техніки та придбання нового одягу.

Це чітко відображає статистика щодо фізичного обороту торгівлі, котрий продовжує скорочуватися. Зокрема, в 2016 році на фоні офіційного рівня інфляції, що є суттєво заниженим, оборот роздрібної торгівлі виріс лише на 13% в номінальному вираженні, тоді як ціни на товари одного споживання прибавили залежно від групи 20-30%.

Отже, в 2015-2016 році рівень життя населення виявився найнижчим починаючи з 90-х років. Однак якщо врахувати наявні ресурси в країні та відняти грошові переводи заробітчан, то можна констатувати повне зубожіння домогосподарств в Україні, якого не було з початку незалежності країни.

Василь Голян,
директор громадської організації «Європейський аналітичний центр»