Принаймні такий несподіваний результат дало свіже дослідження, проведене Соціологічною групою «Рейтинг» у лютому 2017 року. Абсолютна ж більшість опитаних згодні з тим, що гроші все ж таки важливі (90%).

Третина ж (32%) опитаних вважають, що гроші – це корінь усіх бід, при цьому майже половина (48%) не згодні з даним твердженням. Лише 27% відповіли, що гроші – це зло, тоді як більше половини (52%) не погодились з цим. 16% вважають, що гроші – це непристойно, водночас дві третини (68%) так не думають.

Найбільшу ж підтримку серед респондентів знайшло твердження, що наявність заощаджень дозволяє почувати себе безпечніше та гроші важливі, а найменшу – твердження про те, що гроші – це непристойно. Натомість думку, що гроші – це статус і влада, найбільше підтримують на Сході України, найменше – на Заході. Мешканцям Сходу та Центру більш близька ідея про те, що гроші слід економити і контролювати. Як не дивно, але саме на Заході України найменше підтримують думку про те, що гроші – це свобода та відчуття безпеки, а також імідж і повага.

Водночас, чим більш забезпечені люди в цілому по Україні, тим менше вони вважають, що гроші слід економити та контролювати, і тим більше підтримують думку, що гроші надають статус і владу, імідж і свободу. На противагу їм, найменш забезпечені вдвічі рідше не погоджуються з тим, що гроші – це зло і найменше погоджуються з тим, що гроші – це імідж і повага.

Водночас найменше бажаючих здаватися багатими на Сході, проте і тих, що не визначились, там найбільше (третина). Серед містян та чоловіків дещо більше тих, хто хотів би, щоб знайомі вважали їх багатими, ніж серед селян та жінок. Половина опитаних (52%) погодились з тим, що багаті люди можуть бути успішними та ефективними політиками, третина має протилежну думку, 16% – не визначились.

Опитуваним найбільш комфортно спілкуватися з людьми приблизно однакового достатку (92%), трохи менш комфортно – із людьми нижчого достатку (84%), а найменш комфортно – із людьми вищого добробуту (65%).

14% опитаних вважають, що їм достатньо грошей, які вони заробляють, 27% – скоріше не достатньо, більше половини (56%) – однозначно не досить. При цьому, абсолютна більшість опитаних (89%) хотіла б заробляти більше.

Більшість (62%) опитаних вважають, що оптимальний робочий день повинен тривати 8 годин, 27% – за коротший робочий день (6-7 годин), лише 2% – готові працювати 10 годин і більше. Менш тривалий робочий день також більше підтримують мешканці сіл, жінки, молодші респонденти та ті, чий рівень освіти є вищим. Цікаво, що малозабезпечені та бідні люди підтримують короткий робочий день більше, порівняно з тими, в кого доходи вищі.

А довше працювати задля додаткового заробітку готові більше половини (56%) опитаних, третина (32%) – не готові. Найбільше тих, хто готові працювати довше задля додаткового заробітку, на Заході, найменше – на Сході. Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх доходу, тим більша серед них готовність працювати понаднормово задля додаткового заробку; таких також більше серед чоловіків, аніж серед жінок.

Ігор Галущак