Останні місяці характеризуються відносною стабільністю курсу національної грошової одиниці по відношенню до долара. Рупори урядових «реформ» не пропускають жодної можливості, щоб не ув’язати стабільність гривні з успішним проведенням задекларованих перетворень. Водночас потенціал девальвації гривні є дуже високим у зв’язку із значною залежністю фінансової системи країни від зовнішніх ін’єкцій.

Одним з основних чинників стабільності національної грошової одиниці є співпраця українського уряду з МВФ. В останній час намітилася тенденція до порушення термінів надання Україні чергового траншу. Фонд прийняв рішення відкласти до зими надання Україні п'ятого траншу допомоги в розмірі 1,9 млрд. дол. Причиною затримки стало те, що Верховна Рада в обумовлені терміни не підтримала пенсійну і земельну реформи, які були головними вимогами Фонду для виділення наступного траншу.

Прикметною рисою співпраці українського уряду з МВФ є те, що від стабільності цих відносин залежить рівень довіри та обсяги надання запозичень іншими міжнародними фінансово-кредитними установами. Кредити Світового банку, ЄБРР, Євросоюзу, урядів іноземних держав видаються Україні в тому випадку, якщо співпраця з МВФ йде за наміченим планом. Якщо згадати більш ніж річну перерву між другим і третім траншем, то виявиться, що в цей період і інші кредитори не шанували Україну.

Якщо МВФ кардинально поміняє відношення до України, то через певний період в Києва виникнуть проблеми стосовно своєчасних виплат по зовнішніх запозиченнях. Певна девальвація гривні матиме місце вже восени, а в 2023 році, коли необхідно буде здійснювати значні виплати по зовнішніх боргах, гривня перетне позначку в 30 грн./дол.

Негативний вплив на стан фінансової системи відкладення чергового траншу МВФ посилюється також турбулентним станом регулятора на ринку банківських послуг, оскільки Президент до сих пір не визначився з майбутнім Головою НБУ.

Український журнал «Економіст»